Monthly Archives : June 2023

фото: veoret для Wikipedia

Компанія-переможець приватизаційного ауціона на Усть-Дунайський порт досі не отримала придбані об’єкти у користування через відмову Фонду держмайна підписувати відповідний акт та відкриту кримінальну справу.

Про це заявив юрист компанії-переможця аукціону Еліксир-Україна у ході конференції, призначеною п’ятиріччю системи Прозорро.Продажі, у п’ятницю.

Порт “пішов з молотка” на аукціоні 17 січня. Переможець торгів, ТОВ “Еліксир Україна”, погодився сплатити за об’єкт 201 мільйон гривень – втричі дорожче за стартову ціну у 60 млн грн. У компанії кажуть, що у квітні сплатили повну суму до державного бюджету.

“Інвестор готовий приймати об’єкт, інвестувати та розвивати вантажопотік, розвивати дунайське судноплавство в умовах того, що зараз зерновий коридор не працює”, – розповідає юрист компанії. “Але є перепона – одразу порушується кримінальна справа зі зрозумілих причин”.

За даними YouControl, власником ДП “Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” залишається Фонд державного майна. Порт складається з трьох активів: самого порту у м. Вилкове Одеської області, портопункту “Кілія” і бази обслуговування спеціальних суден ліхтеровозів на острові Шабаш.

Представники компанії відмовилися від подальших коментарів. Як свідчать дані судового реєстру, у 2023 році щодо порту було судове рішення щодо єдиної кримінальної справи № 947/19824/23. Проте компанія “Еліксир Україна” в справі не фігурує.

Головною проблемою у компанії назвали те, що досі не був підписаний акт приймання-передачі об’єкта, і “відповідно інвестор не має можливості отримати об’єкт в експлуатацію та розпочати оперувати коштами”.

За словами представника “Еліксир Україна”, регіональне відділення Фонду держмайна не підписує такий акт без згоди Антимонопольного комітету на концентрацію. У компанії вважають, що у даній справі така згода не є обов’язковою згідно закону, але допускають, що “чиновники хочуть перестрахуватися і цю згоду вимагають”.

“А АМКУ розпочинає незрозуміле для нас як для покупця розслідування. І за характером питань, які ставляться – до покупця жодних питань немає. А питання до того, як держава виставила об’єкт на приватизацію. З точки зору того, як АМКУ ставить питання, під сумнівом в принципі сам проєкт”, – заявив представник компанії.

Читайте також: Перша приватизація морського порту в Україні: чому Усть-Дунайський порт проти, а держава – за

В Офісі президента планують найближчим часом розробити концепцію контролю за бізнесом, яка передбачатиме концентрацію функцій контролю в одному державному органі замість кількох як зараз.

Про це повідомив заступник глави ОП Ростислав Шурма, передає кореспондент ЕП.

“Найближчими тижнями, можливо, за місяць-два, ми напрацюємо концепцію, згідно з якою весь функціонал взаємодії з бізнесом спробуємо сконцентрувати в одному правоохоронному органі, щоб не ходили по три-п’ять органів до однієї компанії”, – сказав Шурма на пресконференції.

Він додав, що як робочий варіант розглядають можливість зосередження контролюючих функцій у Бюро економічної безпеки.

За словами Шурми, Україна системно підходитиме до вирішення проблем бізнесу, пов’язаних із правоохоронними та контролюючими органами.

Зокрема, системне вирішення проблем із податковою, митницею чітко визначив президент – це повна цифровізація.

“Так, це займе певний час, місяці, може, роки для того, щоб максимально прибрати людську взаємодію, а з нею і чинник корупції та весь той дискомфорт, якого зазнає бізнес”, – зазначив Шурма.

Також потрібна системна робота з недосконалостями законодавства, щоб можна було убезпечити бізнес від порушень, а контролюючі органи мали б менше приводів фіксувати їх.

Читайте також: Почути кожного. Зеленський зустрівся з “неолігархічним” бізнесом. Про що домовилися?

Чехія направить Україні 45 млн крон (приблизно 1,8 млн євро) для надання допомоги внутрішнім переселенцям і розмінування деяких районів.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Czech Radio.

У середу уряд Чехії схвалив дві дотації для України. Першу, в розмірі 25 млн крон (майже 1 млн євро), отримає Дніпропетровська область. Кошти спрямують на допомогу тим, хто був змушений покинути свої будинки через російське вторгнення.

Друга дотація у розмірі 20 млн крон допоможе розмінувати українські території. Передбачено, що проєкт сприятиме підвищенню безпеки жителів і дасть змогу людям повернутися у свої рідні домівки.

Крім того, 15 млн крон (близько 625 тисяч євро) буде спрямовано Молдові на охорону кордону. Ці кошти допоможуть краще захищати сухопутний кордон країни, який від початку російського вторгнення перетнули понад 800 тисяч українських біженців.

Нагадаємо, у червні Чехія пообіцяла більше військової техніки для України.

У квітні повідомлялося, що Чехія планує надати Україні військову допомогу на суму близько 25-29 млн доларів, переважно не задіяне чеською армією майно зі складів.

Європейська правда

Фінкомітет Верховної Ради вирішив подати на розгляд парламенту змінений законопроєкт №8401, з якого виключать положення щодо відновлення з 1 серпня планових податкових перевірок, щодо документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, а повернення відповідальності за порушення вимог застосування РРО перенесуть на жовтень.

Про це повідомляють перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк та член комітету Ніна Южаніна.

“Буде важливе оновлення (законопроєкту, – ред.) тексту щодо двох речей. Це зміни про які ми домовилися на засіданні. Перше, щодо перевірок”, – зазначив Железняк.

Так, згідно з оновленими нормами проєкту вводиться мораторій на проведення планових податкових перевірок до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Ця норма міститиме три винятки. Перевірки повернуть для платників податків, які здійснюють діяльність у сфері:

• виробництва та/або реалізації підакцизної продукції
• організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес)
• надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому, Южаніна також уточнила, що на період дії правового режиму воєнного стану на території України встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.

Крім того, законопроєкт зазнав змін в частині відповідальності за порушення вимог у сфері РРО.

“Звільняються від відповідальності за порушення вимог у сфері РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року”, – зазначив Железняк.

Проте ця норма також міститиме винятки й не стосуватиметься підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти та грального бізнесу.

Як повідомила Ніна Южаніна, ці поправки підтримали 23 члени комітету, утрималися – 4.

Решта положень законопроєкту змін не зазнала.

“Залишається як було і норми набирають чинності з 1 серпня, включаючи скасування 2% ФОП”, – зазначив Железняк.

Він додав, що законопроєкт №8401 “приймуть в залі цілому вже найближчими днями”.

“Але скажу чесно, я не впевнений, що ця редакція буде прийнятна для МВФ бо ми по факту порушуємо одразу три пункти: строк впровадження скасування 2% 1 серпня (а не 1 липня); залишаємо для більшості субʼєктів мораторій на перевірки; по факту впровадження РРО переносимо до 1 жовтня (а не 1 липня)”, – додав він.

Нагадуємо:

Ключовий аргумент прихильників законопроєкту №8401 у його радикальній редакції – це дефіцит бюджету. За січень-травень він становив 401,9 млрд грн.

Однак з точки зору абсолютних цифр ситуація не настільки погана, адже загальні доходи з 2022 року зросли на половину, ПДФО – на 23%, а імпортний ПДВ – на понад третину.

Надходженнявід податку на прибуток зросли – на 13,5%, акцизів – на 31%. Надходження до загального фонду зросли у 2,5 разу за два роки, за ПДВ бюджет вийшов на співвідношення 1 до 1.

Падіння зафіксоване лише щодо податку на прибуток – на 11,5% та внутрішнього ПДВ – на 19,5%.

Водночас за останні роки гривня знецінилася приблизно на третину, тому в перерахунку на ціни 2021 року майже всі надходження бюджету скоротилися.

Державний бюджет наразі наполовину залежить від зовнішньої допомоги. За пʼять місяців із зовнішніх джерел (через гранти та кредити) Україна отримала 723,8 млрд грн, тоді як внутрішні становили 757,4 млрд грн.

За січень-квітень держбюджет виконаний на 50,8% від уточненого річного плану.

Подаючи в січні законопроєкт №8401, уряд розраховував на додаткові 8 млрд грн, які мали б надійти з моменту зміни податкового законодавства, тобто з липня 2023 року.

Водночас уже в січні план з доходів був перевиконаний на 34,8 млрд грн. План з дефіциту держбюджету виявився меншим за прогнозований. У травні він виконувався на 58,8%.

Як повідомляла ЕП, питання відтермінування повернення перевірок обговорювалось напередодні на зустрічі президента з бізнесом. Крім скарг бізнесу на правоохоронців, однією з основних проблем, про які підприємці розповіли Володимиру Зеленському, було питання законопроєкту №8401. Щодо скасування режиму зі сплатою 2% питань та заперечень ні у кого не було.

Натомість щодо податкових перевірок виникли дискусії. Одразу декілька представників бізнесу підтвердили, що домовленості, щодо змін у законопроєкт №8401, відповідно до яких буде продовжений мораторій на податкові перевірки, були досягнуті саме під час зустрічі з Зеленським.

Читайте також: Почути кожного. Зеленський зустрівся з “неолігархічним” бізнесом. Про що домовилися?

getty images

Перша оцінка від KSE Institute разом із Мінекономіки та Мінвідновлення свідчить про те, що російський теракт завдав Україні щонайменше 2 млрд дол прямих збитків.

Одразу після підриву росіянами Каховської ГЕС оцінити масштаб катастрофи, а відтак і збитки, було неможливим. Будь-які оцінки обмежувалися невідомими: наскільки зруйнована дамба, коли буде пік повені, де зупиниться вода, та що саме відбувається на окупованих територіях Херсонщини, які через низьке розташування постраждали більше за правобережжя.

Підрив ГЕС спричинив не лише затоплення територій. Осушення Каховського водосховища зупинило критично необхідну для рослинництва та овочівництва Херсонщини іригацію, а також позбавило водопостачання низку населених пунктів у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях.

Тож непрямі збитки підриву можуть бути значно вищими за 2 млрд дол, зазначають в KSE.

Які сектори постраждали найбільше?

Втрати житлового фонду та житлово-комунального господарства становлять майже половину всіх завданих терактом збитків – 950 млн дол. Переважно ця сума зумовлена втратами на лівому березі Херсонської області.

На Миколаївщині постраждав 31 населений пунктів, або понад 500 приватних будинків. Щодо Херсонщини, йдеться про 49 населених пунктів, але точно оцінити кількість пошкоджених будинків неможливо через тимчасову окупацію лівобережжя. Попередні оцінки свідчать про 20-30 тис будинків у зоні підтоплення.

Крім того, збитки пов’язані зі спричиненою зупинкою водопостачання до міст, які залежали від Каховського водосховища.

Міста на Дніпропетровщині можуть залишитися без води. Що про це відомо?

Наприклад, Нікополь, який повністю покладався на резервуар. Уряд вже виділив 1,5 млрд грн на будівництво 87 км магістральних водогонів з Карачунівського та Південного водосховища.

Майже третину всіх збитків, 624 млн дол, завдано для української енергетики. Понад 90% припадає на збитки внаслідок руйнування безпосередньо Каховської ГЕС потужністю 334,8 МВт.

Укргідроенерго одразу заявило, що гідроелектростанцію неможливо відновити, а на будівництво нової знадобиться щонайменше 1 млрд дол та 5 років після деокупації територій. Крім того, ще декілька років знадобиться на заповнення водосховища, писала ЕП. Щороку руйнування ГЕС приноситиме державному Укргідроенерго понад 100 млн дол збитків.

Крім того, через повінь підтоплено 17 автозаправних станцій та 2 нафтобази, а електромережі у затоплених населених пунктах були втрачені.

У понад 300 млн дол оцінені збитки катастрофи для транспортної інфраструктури. Загалом, свідчить оцінка, понад 290 км міжнародних, регіональних та комунальних доріг постраждали від повені. Понад половину загальної протяжності постраждалих доріг припало саме на дороги місцевого значення.

Разом із тим, завдана дорогам шкода проявиться лише з часом – через розмиття водою ділянка дороги може раптово провалитися або просісти. Такі проблеми складніше відремонтувати за допомогою ямкового ремонту, оскільки це впливає на структуру доріг. Вода також може позбавити дорожнє покриття скріплюючого матеріалу, що робить його більш вразливим до природної корозії.

Потенційні збитки можуть принести частина мостів та менших дамб у Миколаївській та Херсонській областях, які одразу після підриву дамби були тимчасово затоплені, що може мати зашкодити їхній вартості.

Збитки для аграріїв та іншого бізнесу

Пряма шкода, завдана підривом ГЕС для агрокомплексу, оцінюється у 25,7 млн дол, і майже вся сума спричинена загибеллю риби.

Така відносно невелика оцінка зумовлени тим, що постраждалі території від початку великої війни знаходяться під постійними російськими обстрілами, а відтак угіддя не використовувалися активно. До того ж, затоплення зазнало відносно небагато сільськогосподарських земель.

Проте це лише прямі збитки. Непрямі втрати є значно вищими через втрату іригаційних систем. Через посушливий клімат зрошувальні системи, які доставляють воду до полів, є критичними для вирощування овочів, зернових та зернобобових культур на півдні країни. Для всієї Херсонщини та понад половини Запорізької області джерелом води було Каховське водосховище.

Загалом зрошення в регіоні охоплювало 584 тис га, з яких до окупації фактично зрошувалося 262 тис га. Тепер без джерела води залишилося 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.

Без води. Як катастрофа на Каховській ГЕС може знищити овочівництво Півдня

До того ж, частина ґрунтів будуть забруднені через мор риби та змиття хімікатів з полів. Як наслідок, непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на 182 млн дол на рік. Інші галузі сектору, зокрема – овочівництво, втрачатимуть до 49 млн дол на рік.

Через повінь втрати для промисловості загалом оцінюються у 105 млн дол. При цьому щорічні збитки можуть сягати 100 млн дол.

Така оцінка значно зменшена фактором того, що через бойові дії частина підприємств релокувалися раніше або зупинились. Тож постраждало переважно важке обладнання, яке не можна було транспортувати, та будівлі.

Йдеться, зокрема, про великі промислові та портові об’єкти, розташовані в Корабельному районі у Херсоні. Місцева адміністрація повідомила про затоплення 28 великих промислових об’єктів, розташованих на правому і лівому берегах Дніпра.

Також підрив дамби критично вплине на річкові вантажоперевезення – як заявив голова Адміністрації судноплавства Євген Ігнатенко, Дніпро нижче Запоріжжя перестане бути судноплавним на тривалий час. Прямих збитків зазнали портові термінали українського агротрейдера “Нібулон” у містах Гола Пристань та Козацьке.

Через відсутність води обмежують своє виробництво заводи, розташовані вище за течією Дніпра.

“Молимося Богу про дощ”. Що відбувається з містами та заводами Дніпропетровщини, які залишилися без води

Наприклад, без водопостачання не може повноцінно працювати Нікопольський феросплавний завод, а найбільший у Кривому Розі металургійний комбінат “АрселорМіттал Кривий Ріг” для економії води призупинив виплавку сталі та виробництво прокату. Зупинити чи обмежити роботу будуть змушені і підприємства агрокомплексу.

Довкілля та екологія

За попередньою оцінкою Міндовкілля, збитки для довкілля внаслідок підриву Каховської ГЕС сягають 1,5 млрд дол. Наразі відомо, що під час вибуху дамби витекло 150 тонн нафти, також затоплено щонайменше 17 заправок. Крім того, рівень солоності Чорного моря біля Одеси майже втричі нижчий норми.

Нині підтоплення загрожує природно-заповідним паркам “Нижньодніпровський”, “Кам’янська Січ” та “Білобережжя Святослава”, а також Чорноморському біосферному заповіднику, який охороняється ЮНЕСКО.

Крім того, у зоні впливу опинилися Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса” загальною площею майже 18 тис га; ділянки Чорноморського біосферного заповідника “Волижин ліс”, о. Довгий, о. Круглий площею 2,7 тис га; регіональний ландшафтний парк “Висунсько-Інгулецький”, площею 2,7 тис га.

Ціни на нафту залишаються стабільними в п’ятницю, 30 червня, однак Brent готується до свого першого місячного зростання цього року, оскільки значне падіння запасів нафти в США переважило побоювання, що попит на пальне буде ще більше падати через подальше зростання процентних ставок.

Про це повідомляє Reuters.

Як змінились ціни

Ф’ючерси на нафту марки Brent з поставкою у вересні зросли на 4 центи або 0,1% до 74,54 долара станом на 06:31 за GMT.

Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) впала на 5 центів або 0,1% до 69,81 долара.

“Після незначного зростання в четвер обидва контрольні показники були на шляху до підвищення більш ніж на 2% у червні. Хоча це буде перший місячний приріст Brent у 2023 році, для WTI це стане другим після приросту в квітні”, – йдеться в повідомленні.

Попри ймовірний місячний приріст, на квартальній основі Brent, схоже, втратить приблизно 6%, тоді як ціна WTI, схоже, знизиться приблизно на 7%.

Що вплинуло на ціни

Ринки стурбовані скороченням пропозиції після того, як Управління енергетичної інформації США (EIA) повідомило, що запаси сирої нафти впали на 9,6 мільйона барелів за тиждень, що закінчився 23 червня, значно перевищивши 1,8 мільйона барелів, прогнозовані аналітиками.

Тим часом валовий внутрішній продукт США в першому кварталі був переглянутий з 1,3% до 2,0% річного приросту.

Сильні економічні дані США та скорочення запасів нафти відбулися, оскільки Саудівська Аравія планує ще більше скоротити видобуток на 1 млн барелів на день у липні. Це на додаток до ширшої угоди ОПЕК+ щодо обмеження поставок до 2024 року.

Дані Refinitiv показали, що російський морський експорт нафти з Приморська, Усть-Луги та Новоросійська впаде до 1,9 млн барелів на день у липні з 2,3 мільйона барелів на день у червні, оскільки вітчизняні нафтопереробні заводи збільшують обсяги виробництва. Це може ще більше скоротити світові пропозиції сирої нафти.

Також агентство зазначає, що зростання цін на нафту в п’ятницю було обмежено слабкими економічними даними Китаю та побоюваннями щодо підвищення процентних ставок.

У п’ятницю, 30 червня, гривня зміцнилась до долара та євро на “чорному ринку” та в касах банків, порівняно з днем напередодні.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 37,0 – 37,24 грн проти котирувань у 37,07 – 37,25 у четвер.

На цей же час “чорний” курс євро становив 40,5 – 40,98 грн проти курсу 40,72 – 41,03 грн за євро в четвер.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 36,8 – 37,4 грн (курс на 29 червня – 36,8 – 37,45 грн);
• Євро – 40,5 – 41,13 грн (курс на 29 червня – 40,5 – 41,15 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 36,75 – 37,25 грн;
• Ощадбанк – 36,86 – 37,75 грн;
• Укрексімбанк – 36,57 – 37,5 грн;
• Райффайзен – 36,7 – 37,6 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Економічна правда

Співробітники “Росатома” поступово залишають територію Запорізької АЕС, оскільки отримали вказівку виїхати зі станції до 5 липня.

Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони.

Зазначається, що аналогічні рекомендації отримали українські співробітники, які підписали контракт з “Росатомом”.

“Одними з перших зі станції поїхали троє співробітників “Росатому”, які керували діями росіян. Також рекомендації евакуюватися отримали українські співробітники, які підписали контракт з “Росатомом”. Згідно отриманих вказівок вони мають від’їхати до 5 липня.”, – йдеться у повідомленні.

На сьогодні відомо про від’їзд начальниці юридичного відділу Манцурової, головного інспектора Штатського та заступника станції із забезпечення Губарева.

За даними ГУР, росіяни рекомендують евакуюватись на територію тимчасово окупованого Криму.

У місті-супутнику станції Енергодарі також поступово зменшується кількість військових патрулів.

“Персоналу, що залишається на станції, дано вказівку “в разі будь-яких аварійних ситуацій звинувачувати Україну”, – повідомили у ГУР.

Нагадуємо:

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала інформацію про те, що РФ розглядає теракт на Запорізькій АЕС із викидом радіації.

29 червня на території Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей відбулися навчання з подолання можливого теракту на ЗАЕС. Було відпрацьовуються кілька сценаріїв.

Як пояснював міністр енергетики Герман Галущенко, один із блоків ЗАЕС продовжує працювати у режимі “гарячого зупину”, окупанти свідомо блокують його переведення в режим холодного зупину. Це значно підвищує ризик терористичної загрози на ядерному об’єкті.

З 23 червня в Україні розпочали роботу штаби, які розгорнуто на випадок теракту Росії на Запорізькій атомній електростанції. До роботи штабів залучені енергетики, представники ДСНС, поліція, медики. Йдеться про 200-кілометрову зону навколо ЗАЕС.

Щотижня ведучі цього подкасту Дана Гордійчук та Ярослав Вінокуров закликають слухачів конвертувати свою лють до росіян у донати волонтерам та благодійним фондам. Але як працюють такі організації?

Збори на Армію потребують чималих зусиль та часу: від пошуку та верифікації потреб військових, до закупівлі необхідного обладнання чи зброї та пошуку джерел фінансування. У великих благодійних фондах такі збори вже поставили “на конвеєр”, а робота цих організацій все більше нагадує роботу великих корпорацій.

Ми поговорили з керівником напрямку розвитку партнерств фонду “Повернись Живим” Олегом Карпенком про те, звідки фонд бере гроші на зарплати працівникам, як змінилися обсяги зборів після 24.02.2022 року, а також про роботу “ПЖ” із бізнесом.

Підтримати анонсований Олегом збір можна за посиланням: https://kyivstar.ua/safehome

Задонатити на інші збори “ПЖ” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Слухайте подкаст “Хроніки економіки” на зручній платформі:

До державного бюджету України в четвер, 30 червня, надійшли грантові кошти в сумі 1,215 мільярда доларів: 1,2 млрд дол від США та 15 млн дол від Фінляндії.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Грантові кошти надані як частина п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).

Метою проєкту PEACE in Ukraine є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних та гуманітарних, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони.

У Мінфіні додали, що залучені гранти спрямують на оплату праці працівників державних органів та педагогічних працівників, пенсійних виплат, а також виплати за окремими програмами державної соціальної допомоги (ВПО, особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім’ям та виплати житлово-комунальних субсидій).

“Вдячний Урядам США, Фінляндії та команді Світового банку за плідну співпрацю і вагому підтримку у частині забезпечення гуманітарних та соціальних видатків під час повномасштабної війни. Фінансування у формі грантів дозволяє не збільшувати боргове навантаження та сприяє фінансовій стабільності України”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Нагадуємо:

Рада директорів МВФ завершила перший перегляд програми розширеного фінансування в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) для України – Україна отримає близько 890 млн дол США, які спрямують на бюджетну підтримку.

Економічна правда