Monthly Archives : August 2023

Національна комісія з регулюваня в сферах енергетики й комінальних послуг планує позапланово перевірити державну енергогенеруючу компанію – ПАТ “Центренерго” – через відсутність відповіді щодо стану пошкоджених обʼєктів.

Про це повідомляє ExPro.

Зазначається, що рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки виробництва електричної енергії та виробництва теплової енергії планують прийняти на засіданні 5 вересня.

Як зазначено в обґрунтуванні, НКРЕКП листом від 8 серпня звернулася до “Центренерго” з проханням надати актуалізовану станом на 1 серпня інформацію щодо об’єктів, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій.

Компанія надала відповідь листом від 10 серпня, але фактично запитувана інформація надана не була.

Нагадуємо:

Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” планує імпортувати вугілля для проходження осінньо-зимового періоду 2023-2024 років.

Зміни з вересня 2023 року не будут глобальними, а стосуватимуться радше окремих категорій українців, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Також кілька змін стосуватимуться транспорту – потягів та пасажирського транспорту, що пересікає кордон.

ЕП розповідає детальніше, що зміниться для українців з вересня.

Нові правила виплат для ВПО

З 1 вересня деяких внутрішньо переміщених осіб (ВПО) позбавлятимуть щомісячної допомоги від держави. Відповідну постанову Кабінет міністрів ухвалив 11 липня.

Так, право на виплати втрачають ті, хто після набуття чинності постанови:

• придбав транспортний засіб, вік якого менше 5 років (окрім автомобілів, куплених волонтерами для потреб оборони України);
• купив на суму понад 100 тис грн квартиру, будинок чи земельну ділянку (окрім житла, отриманого за рахунок державного чи місцевого бюджету);
• має на депозитному рахунку в банку понад 100 тис грн;
• придбав іноземну валюту, а також банківські метали на суму понад 100 тис грн (окрім коштів, отриманих від благодійних організацій, валюти, придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг);
• має у власності житло, розташоване на територіях, де не відбуваються бойові дії та які не є тимчасово окупованими (якщо воно має площу понад 13,65 кв. м на одного члена сім’ї).

У Міністерстві соціальної політики наголосили, що в разі незгоди людина може оскаржити рішення про припинення виплат.

Виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам проводять 15 та 28 числа кожного місяця.

Зміни для транспорту

Із 1 вересня змінюються правила перетину кордону для пасажирських перевізників.

Якщо у пасажирському транспортного засобу не буде визначений клас екологічності або зазначений клас екологічності ЄВРО-1, подати заявку на перетин кордону стане неможливим.

Якщо ж у свідоцтві про реєстрацію є відмітка класу екологічності, додатково надавати сертифікат не потрібно.

Крім цього, з 1 вересня до заяви на отримання ліцензії на пасажирські перевезення треба також додавати такі підтвердні документи:

• відомості про власні, орендовані, надані ліцензіату в кредит або лізинг транспортні засоби;
• завірені заявником копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та тимчасових реєстраційних талонів, якщо передбачено їх оформлення.

Ще одна зміна у роботі транспорту стосується міжнародних потягів. Так, з 8 вересня Польська залізниця розпочинає планові ремонти інфраструктури у Перемишлі.

Через це тимчасово скасують (з 7 вересня до 6 жовтня) поїзди №89/90 Київ – Перемишль та №73/74 Харків – Перемишль.

Також у вересні по пʼятницях та суботах курсуватимуть лише два потяги Інтерсіті+:

• діючий №705/706 Київ – Перемишль;
• новий №707/708 Київ – Перемишль.

Разом із тим, на цей період інші Інтерсіті до Перемишля скасують.

Щоб компенсувати зміни, з 3 вересня “Укрзалізниця” призначила новий поїзд №119/120 Київ – Хелм. Він стане вже третім щоденним поїздом до цього польського міста.

З Києва він вирушатиме о 06:28 та прибуватиме до Хелма о 17:27. Далі пасажири можуть пересісти на польський поїзд IC 21100 Хелм – Варшава.

З Хелма потяг відправлятиметься о 10:23 (пересадка з поїзда IC12100 Варшава Всходня 06:05 – Хелм 08:42), прибуття до Києва о 22:45.

Зміни з 1 вересня відбудуться такой у роботі громадського транспорту Києва. Відтепер станції метро “Харківська” і “Театральна” поєднає прямий автобус.

На подовженому маршруті №109 працюватимуть автобуси великої місткості.

КМДА

Маршрут зокрема проходитиме від метро “Харківська”, через вулицю А.Ахматової, Дніпровську набережну, міст Патона, вул. Велика Васильківська, вул. Саксаганського, вул. Антоновича, вул. Володимирська, вул. Б. Хмельницького.

Подовжений час роботи кафе та ресторанів

З 1 вересня заклади громадського харчування Києва продовжать час роботи на одну годину – до 23:00.

З таким проханням до міської влади звернулися представники Національної ресторанної асоціації України. Рішення про обмеження роботи закладів до 22:00 ухвалили, коли комендантська година у Києві розпочиналася о 23:00, пояснив міський голова Віталій Кличко.

Бізнес наголошує, що подовження часу роботи закладів сприятиме поліпшенню економічної ситуації у столиці, створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень від податків, зборів і платежів до бюджетів усіх рівнів.

Скасування агроблокади України

Польща погодилася скасувати агроблокаду України після 15 вересня, адже тоді спливає термін дії обмежень.

Польській президент Анджей Дуда вважає, що Україна та Європейський Союз мають повернути регулярний товарообіг без обмежень, які раніше запровадили на вимогу Варшави.

Однак не всі країни ЄС підтримують таку, позицію. Зокрема, Румунія проситиме Євросоюз продовжити обмеження українського агроімпорту до кінця року.

Чому запроваджували обмеження? Річ у тому, що низка країн у квітні заявила про дестабілізацію внутрішніх аграрних ринків через сільськогосподарську продукцію з України, яка мала б проходити транзитом до третіх країн, але часто залишалася усередині країни, через яку здійснюється експорт.

Зокрема, Польща, Угорщина, Болгарія та Словаччина заборонили імпорт на свою територію сільськогосподарської продукції, яка походить із території України або імпортується з неї.

З 2 травня Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження до цих країн.

Завершення обміну монет

У вересні закінчується термін дії, за який українці можуть обміняти монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, що вже перестали бути платіжними засобами.

Обміняти монети можна безкоштовно й без обмежень на монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу.

Зробити це можна у підрозділах Національного банку та у відділеннях уповноважених банків:

• “Ощадбанк”;
• “ПриватБанк”;
• “Райффайзен Банк “;
• “ПУМБ”.

Сума грошей для обміну має бути кратна 10 копійкам.

Читайте також: Київ може залишитися без нових тролейбусів. Що сталось?

З 1 вересня фізичні особи, які є позичальниками банків, що ліквідуються, отримають можливість реструктуризувати свої борги.

Умови реструктуризації визначені рішенням Фонду гарантування вкладів, яке набирає чинності з 1 вересня.

“У зв’язку з дією в Україні воєнного стану, … виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів вирішила встановити для фізичних осіб, які є позичальниками банків, процедура ліквідації яких здійснюється ФГФВО, … умови погашення кредитної заборгованості”, – йдеться в рішенні Фонду.

Строк дії умов погашення заборгованості, затверджених указаним рішенням, визначено з 1 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року.

Умови реструктуризації боргів встановлені наступні:

• розмір процентної ставки за кредитним договором складатиме 0,001% річних,
• розмір комісій, передбачених кредитними договорами, встановлюється на рівні 1 копійка та застосовуються з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось приєднання до умов реструктуризації.

Погашення заборгованості за кредитним договором здійснюватиметься щомісячно, починаючи з місяця приєднання до умов реструктуризації, у розмірі та згідно з графіком, визначеними умовами кредитного договору, але не менше ніж:

• 10 тис грн для кредитів, забезпечених іпотекою;
• 5 тис грн для кредитів, отриманих з використанням платіжної картки, заборгованість за якими на дату приєднання до умов реструктуризації становитиме понад 100 тис грн;
• 1 тис грн – для інших кредитів.

Заборгованістю за кредитним договором вважатиметься сума залишку основної суми боргу, нарахованих процентів та комісій за ним, що не сплачені відповідно до умов кредитного договору.

У разі порушення умов реструктуризації, розмір процентної ставки та комісій за кредитним договором фізичної особи – позичальника застосовуватиметься відповідно до умов кредитного договору, які діяли до початку реструктуризації.

Офіс президента

Британська компанія з виробництва зброї BAE Systems відкриє офіс в Україні для реалізації спільних проектів з виробництва зброї.

Про це повідомляє пресслужба Мінстратегпрому та Telegram-канал президента Зеленського.

30 серпня президент Володимир Зеленський зустрівся з генеральним директором BAE Systems Чарльзом Вудберном та командою керівників компанії з нагоди відкриття офісу в Україні.

За словами президента, зброя, яка зараз допомагає нашим воїнам захищати Україну, має вироблятися в Україні. Це, зокрема, артилерійські системи L119 та M777 та МБП CV90 від компанії BAE Systems.

Глава держави подякував керівнику BAE Systems за дотримане слово відкрити офіс компанії в Україні до Дня Незалежності.

“Ви є прикладом для інших компаній розвивати присутність в Україні та розвивати виробництво зброї”, – заявив Зеленський.

За його словами очільника BAE Systems Вудберна, відкриття представництва компанії в Україні допоможе ефективніше впроваджувати проекти з локалізації виробництва озброєнь власних зразків.

“BAE Systems хоче бути надійним партнером України у війні за свободу і незалежність, а також у побудові сильного стійкого технологічного оборонно-промислового комплексу для ефективного запобігання спробам агресії у майбутньому”, – зазначив Вудберн.

Читайте також: Зірковий час для військових заводів. Як Україна може виробляти більше зброї?

Нагадуємо:

На початку липня німецький концерн Rheinmetall оголосив про намір відкрити в Україні завод з виробництва боєприпасів, танків та іншої бронетехніки протягом наступних 12 тижнів.

Турецька компанія Baykar розпочала будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar в Україні.

За підсумками першого півріччя 2023 року газовий бізнес “Газпрому” став збитковим – уперше з часів пандемії і вдруге за останні 25 років.

Про це пише “КоммерсантЪ”.

Причиною жалюгідного стану справ у компанії називають різке падіння виручки від експорту.

Водночас, як пише “КоммерсантЪ”, причиною також стало скорочення транспортування газу газотранспортною системою укупі зі зростанням потужностей самої системи після введення газопроводів, що так і не запрацювали, для “Північного потоку-2”.

“Різке падіння виручки від експортних продажів газу на тлі зростання витрат і капітальних вкладень призвели до того, що газовий бізнес “Газпрому” – кореневий елемент діяльності групи – у першому півріччі виявився збитковим”, – пише російське видання.

Зазначається, що стан справ у “Газпромі”, найімовірніше, погіршуватиметься.

“У міру подальшого зниження цін на газ у Європі ситуація може погіршитися”, – констатує видання, наголошуючи, що такий стан речей спостерігався колись у першому півріччі 2020 року – у розпал пандемії, а до цього – у кризовому 1998 році, що став шоковим для російської економіки.

Істотна різниця в тому, що на той момент світові ціни на вуглеводні були на мінімальному рівні за останні 20 років: так, середня ціна Brent становила $39,9 за барель, а середня експортна ціна газу “Газпрому” – $124 за 1 тис. кубометрів.

Цього року ціни на нафту і газ були в рази вищими: нафта Brent – $78,5, а середня ціна на газ у Європі – близько $510 за 1 тис. кубометрів.

28 серпня розкрив звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) і бухгалтерську звітність за російськими стандартами звітності (РСБО). Згідно з останньою, чистий збиток головної компанії за підсумками першого півріччя становив 255 млрд руб.

За МСФЗ група “Газпром” отримала 296 млрд руб. прибутку, однак фактично цей показник було забезпечено виключно нафтовим бізнесом – “Газпром нафтою”, яка заробила в першому півріччі 304 млрд руб. прибутку.

Виручка ПАТ “Газпром” впала на 65%, до 2,74 трлн руб., зокрема виручка безпосередньо від продажу газу впала в 2,1 раза, до 1,7 трлн руб.

Загалом фінансові результати головної компанії схожі на перше півріччя 2020 року, коли збиток “Газпрому” за РСБО був навіть трохи більшим – 277 млрд руб.

Оператор газотранспортної системи України та проєкт USAID/UKaid “Реформування Державних Підприємств в Україні” (SOERA) підписали меморандум про взаєморозуміння.

Про це повідомляє пресслужба ОГТСУ.

ОГТСУ отримує підтримку від американського агентства для покращення корпоративного управління в ОГТСУ, відповідно до цільової моделі, узгодженої урядом України та міжнародними зацікавленими сторонами, включаючи Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

Так, UKaid SOERA залучив консультантів із корпоративного управління для надання допомоги ОГТСУ в розробці документів внутрішнього управління, процедур і політик та для підтримки в процесі відбору до наглядової ради Оператора.

Відповідний Меморандум, в якому передбачена ця допомога, підписали генеральний директор ОГТСУ Дмитро Липпа та керівник програми SOERA Джонатан Саймон.

Заначається, що радники SOERA підтримуватимуть реформу корпоративного управління в ОГТСУ, допомагатимуть в робзробці критеріїв для відбору членів наглядової ради та вищого виконавчого керівництва, а згодом – сприятимуть адаптації обраних членів наглядової ради.

“Для нас важливо, щоб корпоративна реформа була запущена правильно з самого початку, відповідно до європейського законодавства та кращих міжнародних практик. Адже від цього залежить керованість компанії, швидкість реакції та реагування на будь-яку кризу, її стратегічне бачення”, – зазначив гендиректор Дмитро Липпа.

Він висловив впевненість, що за підтримки USAID/UKaid буде підготовлено ґрунт для нового формату якісної роботи ОГТСУ та забезпечено підвищення ефективності та прозорості компанії.

Нагадуємо:

Верховна Рада 28 липня ухвалила в цілому законопроєкт № 9311-1-д про реформування корпоративного управління “Оператора газотранспортної системи України” (“ОГТСУ”).

Читайте детальніше: Рада прийняла закон про реформу “Оператора ГТС”, державний “Сенс Банк” отримав нове керівництво

В агрохолдингу Kernel випустили розʼяснення щодо їх колишнього працівника Дмитра Гапчича, якого на цьому тижні було призначено головою Державної продовольчо-зернової корпорації, а також тверджень, що він є екс топ-менеджером агрохолдингу.

Відповідне роз’яснення розміщено в фейсбук компанії.

“Дмитро Гапчич … дійсно працював у компанії, але не на топменеджерських позиціях. У кінці 2013 року він за власним бажанням залишив Kernel. З того часу, наскільки нам відомо, займався підприємницькою діяльністю”, – йдеться в повідомленні.

“Пан Гапчич вже 10 років не має жодного стосунку до компанії. Просимо громадськість зважати на викладені вище факти”, – зазначили також в Kernel.

Нагадуємо:

29 серпня стало відомо, що головою Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) Кабінет міністрів призначив Дмитра Гапчича.

Зазначаючи подробиці професійної біографії Гапчича, повідомлялося, що він є екс топ-менеджером найбільшого в Україні агрохолдингу “Кернел”. Це твердження було зроблене з огляду на те, що з 2012 і до 2014 року Гапчич очолював “Цукровий союз “Укррос” – дочірній актив агрохолдингу “Кернел”.

Росія вкрала майже 6 мільйонів тонн українського зерна, зібраного торік на тимчасово окупованих територіях.

Про це йдеться у доповіді Конгресу США.

Американський орган навів дані звіту розвідки США, що базуються на супутникових знімках та повідомленнях з відкритих джерел.

Згідно з доповіддю, для вивезення краденого українського зерна Росія використовує вантажні судна, які могли курсувати уздовж узбережжя Туреччини, доставляючи вантажі до портів Сирії, Ізраїлю, Ірану, Грузії та Лівану.

Однак підтвердити, чи знали покупці цих вантажів про українське походження зерна, в Конгресі не можуть.

Нагадуємо:

Росіяни продовжують вивозити з України награбоване зерно, використовуючи порт тимчасово окупованого Бердянська на Запоріжжі.

Згідно з дослідженням NASA Harvest РФ вкрала українського зерна щонайменше на 1 млрд доларів.

Газета Financial Times опублікувала розслідування, де на прикладі одного судна показала, як Росія торгує краденим з території Запорізької області українським зерном.

Світовий банк скерує Україні $232 млн на компенсації за дрібні ремонти приватних будинків і квартир, які постраждали від російського вторгнення.

Про це йдеться в повідомленні банку.

Кошти виділятимуться у межах проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)”. Запуском проєкту опікуватиметься Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення).

Зазначається, що учасники програми отримуватимуть компенсацію за ремонти.

Згідно з розрахунками, фінансування дасть змогу відшкодувати витрати на усунення часткових пошкоджень і ремонти 98 тис окремих будинків і 8 тис сімей у 160 багатоквартирних будинках у п’яти регіонах.

“Проєкт підтримає уряд України у створенні засад для сталого, інклюзивного та зеленого відновлення – це колосальне завдання, яке потребуватиме часу та значної міжнародної підтримки”, – повідомила віцепрезидентка Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелла Бассані.

Початкове фінансування проєкту становить $232 млн, з яких $70 млн – кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку, забезпечений гарантією уряду Японії, $162,5 млн – грант від багатостороннього донорського Цільового фонду підтримки відновлення та реформування України.

Пізніше очікується додаткове фінансування до $800 млн від Світового банку та партнерів у вигляді кредитних гарантій, грантів та інших внесків, зазначено в повідомленні.

“Станом на лютий 2023 року, загальну вартість завданих збитків житловому сектору України оцінювали у понад $50 млрд. Цей проєкт покликаний допомогти відремонтувати приблизно дві третини пошкоджених житлових будинків у країні, які вважаються придатними для ремонту”, – повідомляють у пресрелізі.

Зазначається, що проєкт HOPE – четвертий рамковий проєкт Світового банку, затверджений в Україні цього року.

Нагадуємо:

За попередніми оцінками, пошкоджень від російського вторгнення зазнали 1,4 млн житлових одиниць, що становить 7% від загального житлового фонду, де проживають 3,5 млн осіб. При цьому 87% пошкодженого житла – багатоквартирні будинки, переважно в міських районах.

Ціни на нафту 31 серпня знизились на тлі скорочення виробничої активності в Китаї та очікування інвесторів на дані про споживання в США.

Про це повідомляє Reuters.

Як змінились ціни

Ф’ючерси на нафту Brent на жовтень впали на 9 центів, або 0,1%, до 85,77 дол за барель до 06:30 GMT. Більш активний листопадовий контракт впав на 10 центів, або 0,1%, до 85,14 дол.

Ф’ючерси на американську нафту West Texas Intermediate на жовтень знизилися на 6 центів, або 0,1%, до 81,57 дол.

Що вплинуло на ціни

Виробнича активність Китаю знову знизилась в серпні, що посилило занепокоєння щодо слабкості другої за величиною економіки світу.

Більш жорсткий прогноз пропозиції нафти в США підтримав ціни на попередній сесії, але це суперечило занепокоєнням щодо попиту.

Інвестори придивляються до показників інфляції, виміряних особистими споживчими витратами США, які будуть опубліковані в четвер.

Аналітики очікують, що Саудівська Аравія продовжить добровільне скорочення видобутку нафти на 1 мільйон барелів на день третій місяць поспіль у жовтні, додавши до скорочень ОПЕК+ на чолі з Росією.

Тим часом США знизив темпи зростання ВВП до 2,1% у минулому кварталі з 2,4%, заявлених минулого місяця.

Федеральна резервна система США може припинити цикл підвищення процентної ставки, якщо ринок праці та економічне зростання продовжуватимуть сповільнюватися нинішніми темпами.