Daily Archives : September 7, 2023

Lloyd’s of London веде переговори з Організацією Об’єднаних Націй щодо страхового покриття для поставок українського зерна, якщо вдасться досягти нової угоди щодо “зернового коридору” в Чорному морі.

Про це заявив генеральний директор компанії Джон Ніл агентству Reuters.

“Чи раді ми і чи можемо ми продовжувати надавати гарантії на випадок, якщо коридор може знову запрацювати і може бути відновлений? Відповідь – так… Ми ведемо активні дискусії з ООН про те, як це може статися”, – сказав Ніл.

Він додав, що ці розмови включають можливість того, що страхове покриття, можливо, потрібно буде структурувати інакше, ніж раніше.

Забезпечення страхування має вирішальне значення для вантажів, що вивозяться з України.

“За відсутності втручання ООН та дозволу ООН ми б не санкціонували страхування”, – сказав Ніл.

За оцінками ринку Lloyd’s, збитки від війни в Україні, за вирахуванням перестрахування, становлять 2 мільярди доларів.

Нагадуємо:

Україна передала Туреччині пропозицію про відновлення роботи “зернового коридору” без Росії, оскільки немає жодних обмежень для суден, які проходять коридором по територіальних водах Румунії, Болгарії, а також Туреччини.

Росія відмовилась від участі в “зерновій угоді” 17 липня, перед тим саботувавши роботу коридору в Чорному морі протягом декількох місяців.

набу

Детективи НАБУ за погодження САП 7 вересня повідомили про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ “ПриватБанк” та п’ятьом членам організованої ним групи.

Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

За даними слідства, у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент Голова Дніпропетровської ОДА, розробив план заволодіння коштами Приватбанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку.

Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю.

Далі частину суми у понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юросіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох.

“Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ “ПриватБанк”. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу “ПриватБанку” на виконання вимог Національного банку України”, – зазначили в НАБУ.

Крім колишнього власника банку у справі підозрюються:

• колишній голова правління Приватбанку;
• заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку (одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з банком);
• заступник голови правління Приватбанку – директор казначейства;
• начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Приватбанку;
• заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу Приватбанку.

Заступника керівника напрямку – директора департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником пов’язаної з Приватбанком компанії-нерезидентазатримали.

У НАБУ додали, що це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами “ПриватБанку”. За трьома попередніми епізодами напередодні обвинувальний акт скерували до суду.

Корупційні зловживання у банку розслідували різні правоохоронні органи, але з осені 2019 року справа перейшла до детективів НАБУ.

У відомстві зазначають, що загальний обсяг матеріалів по всіх епізодах наразі перевищує 2500 томів, а справа є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів.

набу

Нагадуємо:

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу про розкрадання 8,4 мільярдів гривень “Приватбанку”.

Вищий антикорупційний суд в апеляції залишив в силі заочний арешт ексочільнику Приватбанку Олександру Дубілету. Його підозрюють у розтраті коштів Приватбанку незадовго до його націоналізації. Йдеться про два епізоди: розтрати 137 млн грн та 8 млрд грн.

За першим, слідство встановило, що у грудні 2016 року, за день до визнання “ПриватБанку” неплатоспроможним, банк на підставі неправдивих документів виплатив власним коштом понад 136,89 млн гривень на користь пов’язаної компанії “Інгосстрах”.

Крім того, напередодні націоналізації топпосадовці прийняли рішення про незаконне списання боргів іноземних компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. перед банком, замість цих товариств боржником визначили пов’язану з “Приватбанком” фірму Claresholm Marketing LTD. Збитки за цим епізодом перевищують 8,2 млрд грн.

За першим епізодом Дубілету повідомили про підозру у лютому 2021 року, а згодом, у березні – за другим. Крім нього, підозри отримали й інші колишні топпосадовці Приватбанку.

У липні минулого року правоохоронці встановили нові факти розкрадання коштів Приватбанку перед його націоналізацією на суму 85 млн грн і повідомили про три нові підозри, зокрема – ексочільнику банку Олександру Дубілету.

Африканський союз увійде до групи “Великої двадцятки” як постійний член, за аналогією з Європейським Союзом.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.

За їхніми словами, лідери G20 оголосять про це під час саміту, який відбудеться 9-10 вересня в Делі.

“Цей крок надасть Африканському союзу з 55 членів, який наразі перебуває у статусі “запрошена міжнародна організація”, той самий статус, що й ЄС”, – ідеться в повідомленні.

Підкреслюється, що Нарендра Моді, прем’єр-міністр Індії – організатора цьогорічного саміту G20, – зробив включення Африканському союзу до “двадцятки” своїм пріоритетним завданням.

Крім того, налагодити відносини і зміцнити зв’язки з Африкою намагається Євросоюз. Для Брюсселя це особливо важливо з огляду на активне просування Росією своїх інтересів серед африканських держав і використання нею пропаганди для розпалювання ненависті до країн Заходу.

Рішення “двадцятки” – стане частиною процесу, в рамках якого розвинені країни намагаються залучити країни, що розвиваються, зокрема, країни так званого Глобального Півдня, включно з африканськими, до активнішої участі у визначенні міжнародного порядку денного.

Нагадуємо:

Африканський союз (АС) – міжнародна міжурядова організація, що об’єднує 55 держав Африки. Заснований 2002 р. Ставить собі за мету зміцнення єдності та солідарності африканських держав, захист їхнього суверенітету й територіальної цілісності, прискорення політичної та соціально-економічної інтеграції, відстоювання спільних позицій із питань, які становлять інтерес для континенту та його народів. Асамблея АС, на якій ухвалюють найважливіші рішення, проводиться раз на півроку.

Читайте також: Росія перетворила зерно на зброю: як Путін маніпулює голодом і обманює Африку

З початку великої війни Служба безпеки України не ініціювала санкції проти більшості топ-проросійських політиків України: із щонайменше 32 таких політиків під українські санкції потрапили лише до 7, конфіскували майно лише в одного з них – Віктора Януковича.

Про це йдеться у розслідуванні StateWatch для Kyiv Independent.

Хто потрапив під санкції та за якими критеріями?

Зазначається, що з початку великого вторгнення РНБО ввела санкції проти понад 5,5 тисяч організацій і 6 тисяч осіб. За даними Мін’юсту, 250 з них мають активи в Україні. Але на сьогоднішній день держава арештувала активи лише у 26 осіб, які потрапили під санкції.

Проаналізувавши санкційні списки StateWatch виявила, що українська влада не бажає вносити в нові санкційні списки відомих і впливових проросійських політиків: щонайменше 25 топ-проросійських політиків в Україні , які роками підтримували режим Путіна, досі не потрапили до санкційних списків. Відповідно, ці особи зберегли контроль над своїми активами, які вже могли бути конфісковані на користь України та задіяні для відновлення.

“Основна причина полягає в тому, що СБУ є фаворитом щодо ініціювання санкцій у міжурядовій робочій групі з санкцій. Ця група, створена в серпні 2022 року, об’єднує кілька державних органів, як-от Мінекономіки та СБУ. Він регулярно збирається, щоб дати дозвіл на санкції та передавати їх на затвердження РНБО”, – йдеться в матеріалі.

За словами джерел StateWatch, СБУ пояснює свою повільність тим, що збір інформації про впливових проросійських політиків займає більше часу, ніж про колабораціоністів нижчого рівня.

Більше того, понад 600 громадян України, до яких застосовано санкції, не тільки не є політичними фігурами високого рівня, але й загалом маловідомі.

Водночас Служба безпеки не ініціювала санкцій проти більшості топ-проросійських політиків України: із щонайменше 32 таких політиків українські санкції потрапили лише до семи. Лише в одного з них – Віктора Януковича – конфіскували майно.

За прикладом США, Великої Британії, ЄС та інших РНБО України запроваджує санкції проти російського військово-політичного керівництва, бізнес-кіл, компаній та організацій, але не найвидатніших українських проросійських політиків.

“Деякі з них уже вісім років перебувають у санкційних списках іноземних держав, але досі не потрапили під санкції в Україні”, – констатують аналітики.

Починаючи з 24 лютого 2022 року Україна запровадила санкції лише проти 7 із 32 провідних проросійських політиків. Серед них – екс-глава Адміністрації президента Януковича Андрій Клюєв та екс-заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, проти яких США ввели санкції ще у 2015 та 2022 роках відповідно.

Ще один скандально відомий колишній чиновник, який потрапив під санкції США, але не України, – екс-заступник Клюєва Андрій Портнов. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, Портнов досі не під санкціями України, оскільки СБУ їх не ініціювала.

За словами анонімного джерела в уряді, на засіданнях міжурядової робочої групи з питань санкцій представники СБУ пояснюють свою прихильність щодо ініціювання санкцій тим, що вони повинні дотримуватися закон. Згідно із ним, санкції можуть бути застосовані лише щодо осіб, які не мають громадянства України, або осіб, причетних до тероризму.

Якщо перше довести порівняно легко, то коли доводиться доводити причетність людини до тероризму, все залежить від СБУ: в одних випадках відомство може оперативно надати урядовій робочій групі докази, а в інших – шукати їх роками.

За словами урядового джерела StateWatch, багато відомих проросійських діячів в Україні давно б потрапили під санкції, якби СБУ поділилася інформацією про хід власного розслідування тероризму щодо цих осіб під час засідань міжурядової робочої групи з питань санкцій, але цього не відбувається.

Натомість СБУ активно перевіряє численних колабораціоністів, які пішли працювати на владу окупантів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії РНБО запровадила санкції проти 648 громадян України. Найпоширенішою причиною введення санкцій є не тероризм, а активна політична співпраця з ворогом.

Які санкції затримують?

У травні 2022 року парламент вніс зміни до закону про санкції, додавши можливість блокувати та арештовувати активи підсанкційних осіб та їхнього оточення. За ним всі санкції, запроваджені до травня 2022 року, мають бути поновлені.

Екс-міністр внутрішніх справ часів Януковича Віталій Захарченко, який був серед організаторів розгону міліцією протестувальників під час Євромайдану, був у санкційних списках ще у 2021 році, але санкції не передбачали арешту активів. Тому для конфіскації майна Захарченка на користь держави його довелося повторно внести до санкційних списків.

Через рік РНБО так і не внесла Захарченка в нові санкційні списки. У лютому у “Слузі народу” заявили, що Зеленський позбавив Захарченка, серед інших чиновників часів Януковича, громадянства України через наявність у них російських паспортів.

“Наступним кроком буде накладення на них санкцій, арешт і конфіскація всього майна, корпоративних прав та інших активів на користь держави”, – сказав глава фракції СН у Раді Давид Арахамія.

“Але протягом наступних шести місяців жодних дій не послідувало. Захарченко підпадає під санкції одразу за двома критеріями – наявність російського громадянства та нібито причетність до тероризму”, –

Крім Захарченка з багатьох проросійських колишніх топ-посадовців, які не потрапили до санкційних списків після зміни процедури у 2022 році, експрем’єр-міністр часів Януковича Микола Азаров, ексміністр освіти Дмитро Табачник, олігархи Дмитро Фірташ і Павло Фукс.

“На цьому етапі особливо помітна вибірковість СБУ щодо того, до кого будуть застосовані санкції. Немає жодних доказів навмисного утримання чиновниками санкцій проти сумнозвісних проросійських політиків в Україні, які мають значні активи в Україні, які могли бути конфісковані для відновлення країни. Водночас інформація з санкційних списків свідчить про те, що СБУ витрачає значні ресурси на санкцію невідомих дрібних чиновників на окупованих територіях, які не мають значних активів”, – пише автор розслідування.

Зволікання із санкціями проти відомих проросійських політиків джерело в ОП пояснює двома основними причинами:

• інтереси кримінального провадження щодо них іноді переважають над інтересами конфіскації;
• закон не має зворотної дії, тому для повторного включення до санкційних списків мають бути докази протиправних дій особи, вчинених саме після повномасштабного вторгнення РФ.

Міжурядова робоча група з санкцій ще у вересні 2022 року затвердила пакет документів для накладення санкцій на Захарченка. Потім робоча група з санкцій направила документи Захарченка в РНБО, де вони лежать вже рік. Українські активи Захарченка залишаються неконфіскованими.

Для вирішення цієї проблеми Мінекономіки розробило Концепцію державної санкційної політики, яка обмежує дискреційні повноваження СБУ у виборі об’єктів санкцій.

У Мінекономіки стверджують, що направили Концепцію на погодження в РНБО, але через рік досі нічого не відомо ні про її зміст, ні про те, коли вона може бути затверджена.

Курс юаня до долара США опустився в четвер нижче за мінімуми, зафіксовані в період загальнонаціонального локдауну минулого року, досягнувши найнижчого рівня з 2007 року.

Про це пише Financial Times.

З початку 2023 року китайська нацвалюта подешевшала майже на 6% до долара. Максимальний курс долара на торгах 7 вересня становив 7,3284 юаня/1 долар.

Тиск на юань чинять слабкі статдані щодо економіки КНР, а також криза на ринку нерухомості.

Опубліковані 7 вересня статдані показали скорочення обсягів китайського експорту (на 8,8% у річному вираженні) та імпорту (на 7,3%), а також зниження профіциту зовнішньої торгівлі.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу Китаю минулого місяця зменшилося до $68,36 млрд порівняно з $78,65 млрд у серпні 2022 року і $80,6 млрд у липні цього року.

Валютні резерви КНР, найбільші у світі, у серпні знизилися до $3,16 трлн порівняно з $3,204 трлн місяцем раніше, повідомив у четвер Народний банк Китаю.

Нагадуємо:

Західні ЗМІ пишуть про “занепад” 40-річного економічного буму в Китаї. Економічна модель, яка вивела Китай з бідності до статусу великої держави, зламана, і має множинні ознаки проблем.

ЗМІ також пишуть про те, що напередодні саміту G-20 Китай змінив свою нейтральну позицію щодо війни в Україні, яка була вигідна Москві, на більш проукраїнську.

Президент США Джо Байден назвав Китай “бомбою уповільненої дії” через його економічні проблеми й сказав, що країна перебуває в біді через слабке зростання.

Україна передала Туреччині пропозицію про відновлення роботи “зернового коридору” без Росії, оскільки немає жодних обмежень для суден, які проходять коридором по територіальних водах Румунії, Болгарії, а також Туреччини.

Про це повідомив у четвер на пресконференції посол України в Туреччині Василь Боднар, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Пропозицію про роботу (“зернового коридору” – ред.) без Росії передано турецькій стороні. Поки що немає остаточного підтвердження. Але оскільки кораблі вже йдуть територіальними водами Румунії, Болгарії, а також Туреччини й проходять протоки без обмежень, це насправді раціональний шлях”, – сказав дипломат.

Він нагадав, що і в рамках “зернової ініціативи” доволі частими були випадки, коли країна-агресор обмежувала прохід кораблів до України або намагалася регулювати доступ до того чи іншого українського порту. Крім того, обмежувався перелік продукції, яку можна було експортувати з території України.

За словами Боднара, оскільки немає жодних експортних обмежень щодо української продукції для суден, які проходять цим гуманітарним коридором, такий альтернативний варіант може бути одним з основних для врегулювання ситуації.

Наразі триває комунікація між Туреччиною та ООН за результатами переговорів і з Україною, і з Росією, щоб виробити узгоджені позиції. Учасники переговорного процесу очікують “комунікації між Україною і Туреччиною на вищому рівні”. За інформацією посла, можливо вони відбудуться найближчими днями або в рамках Генасамблеї ООН.

“Ми, звісно, займаємо конструктивну позицію щодо наших партнерів Туреччини та ООН і посередників, і напрацьовуватимемо механізми, які будуть вигідні нашій стороні, але не зашкодять принциповій позиції щодо зняття санкцій з Росії – це абсолютно хибний шлях”, – запевнив Боднар.

Нагадуємо:

4 вересня в Сочі відбулася зустріч президентів Туреччини та Росії, головною темою якої було відновлення дії Чорноморської зернової ініціативи. Сторони не досягли згоди з цього питання.

“Зернова угода” – домовленість між ООН, Туреччиною, Україною та Російською Федерацією про морські коридори для вивезення українського зерна була підписана 22 липня 2022 року.

Після чергового пролонгування і фактичної бездіяльності протягом декількох місяців через саботаж російської сторони 17 липня 2023 року РФ відмовилася від участі в ній.

УП, Дмитро Ларін

Проєкт державного бюджету на 2024 рік не супроводжуватиметься проєктом закону про внесення податкових змін для збільшення доходів.

Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі національного телемарафону.

“Ми не маємо наміру вносити окремі зміни до Податкового кодексу. Ми вважаємо, що податкова система має бути стабільною під час війни”, – сказав міністр.

Марченко підтвердив, що стововно податку на доходи фізичних осіб Мінфін збирається перерозподілити “військовий” ПДФО (з виплат у секторі оборони – військових та правоохоронців), який наразі спрямовується у місцеві бюджети. Та спрямувати його в загальний фонд державного бюджету на сектор безпеки та оборони.

“Тобто ті надлишки коштів, які зараз формуються в частині військового ПДФО, які осідають на рахунках місцевих бюджетів, вони мають працювати на сектор безпеки і оборони”, – пояснив міністр.

За його словами, з цього питання ще триває дискусія.

Читайте також: Доходи місцевих бюджетів скоротяться на чверть

Верховна Рада технічно не встигне до 1 жовтня ухвалити законопроєкт Кабміну про повернення перевірок бізнесу з цієї дати.

Про це заявив перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

“По графіку Парламенту навіть у першому читанні цей закон неможливо проголосувати до 1 жовтня”, – зазначив він.

“Давайте скажемо “дякую” Ростиславу Шурмі за це. Так підставити країну треба вміти”, – додав Железняк.

Нагадуємо:

6 вересня Кабмін схвалив законопроєкт про скасування з 1 жовтня мораторію на перевірки бізнесу.

Раніше Ярослав Железняк заявив, що МВФ не зарахує Україні виконання структурного маяка, оскільки в Раді підмінили податковий законопроєкт в частині обмеження перевірок.

“Був текст №8401 до другого читання, де був нормальний текст (перевірки поверталися по факту тільки для найбільших субʼєктів). Але потім була зустріч у Раді: Премʼєр, керівництво Ради, Міністр фінансів, заступник ОП та представники всіх фракцій. І там в останню мить Ростислав Шурма запропонував виключити частину редакції по перевірках”, – зазначив депутат.

Законопроєкт №8401 Верховна Рада ухвалила в цілому 30 червня. 26 липня законопроєкт підписав президент.

Закон передбачає скасування з 1 серпня єдиного податку у 2% та частково – мораторію на перевірки для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінпослуг. З 1 жовтня повертається відповідальність за порушення у сфері застосування РРО.

Ухвалення цього закону було важливою умовою, передбаченою угодою з МВФ.

Програма розширеного фінансування МВФ на 2023-2026 роки загальною вартістю 15,6 млрд доларів США є частиною пакета підтримки України. Це допомагає залучати ресурси на відбудову, сприяти довгостроковому зростанню та процесу вступу України до ЄС.

gETTY images

Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти – Україна готова розвивати цей торговий шлях, розширюючи можливості транспортного коридору.

Про це заявила перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з прем’єр-міністром Хорватіх Андреєм Пленковичем.

“Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Дякуємо за таку можливість. Цей торговий шлях хоч і нішевий, але вже користується популярністю.

Ми готові його розвивати, розширюючи можливості транспортного коридору. Ми вважаємо, що цей логістичний маршрут буде відігравати важливу роль у двосторонній торгівлі між нашими країнами і після війни”, – заявила Свириденко.

Також сторони обговорили важливість спільного вирішення питання експортних обмежень для українського експорту.

Крім цього, під час зустрічі піднімались питання прискорення локалізації виробництва техніки для розмінування.

“Також обговорили підготовку до конференції з розмінування, яка відбудеться в Загребі цього жовтня. Ця важлива подія має сприяти координації зусиль міжнародних партнерів, які спрямовані на розмінування нашої країни”, – йдеться у повідомленні.

Водночас Пленкович запропонував допомогу Україні у розслідуванні воєнних злочинів, оскільки Хорватія має досвід в цьому. Йдеться обмін досвідом і експертизою Хорватії зі створення інститутів спеціальних прокурорів та спеціальної поліції, які проводять розслідування скоєних під час війни злочинів.

Економічна правда

Більшість країн ЄС виступають проти продовження заборони на імпорт українських сільськогосподарських товарів після середини вересня попри заклики п’яти східних країн-членів залишити обмеження в силі.

Про це з посиланням на видання Politico пише “Європейська правда”.

З посиланням на чотирьох дипломатів ЄС повідомляється, що на зустрічі з Єврокомісією в середу посли ЄС з решти 22 країн-членів або відкрито виступили проти ідеї продовження обмежень, або залишилися глибоко скептичними, сказав високопоставлений дипломат ЄС.

Франція та Німеччина були серед країн, які найбільш критично ставилися до продовження обмежень, зазначив дипломат.

Два дипломати заявили, що хоча багато країн визнають труднощі, з якими стикаються п’ять східних країн, вони попросили Єврокомісію запропонувати альтернативні заходи.

Один дипломат ЄС з країни, яка скептично ставиться до продовження обмежень, стверджує, що рішення про продовження імпортних обмежень буде “суто політичним”, оскільки над дискусією нависають майбутні загальні вибори в Польщі.

Високопоставлений польський посадовець визнав, що вибори відіграють певну роль.

“Причиною введення обмежувальних заходів на рівні ЄС стало те, що фермери почали блокувати дороги і термінали. І нам потрібно уникнути ситуації, щоб доведені до відчаю фермери або радикальні лідери фермерських спілок скористалися цією ситуацією”, – сказав він.

Інший польський урядовець, який брав участь в обговоренні в середу, стверджував, що немає “жодних суттєвих підстав” для припинення дії цих заходів. “Коли йдеться про фактологічні чинники, зараз існує більше підстав для збереження винятків, ніж у квітні”, коли заходи були вперше запроваджені, сказав посадовець.

Єврокомісія самостійно вирішуватиме, чи продовжувати обмеження, але з огляду на наявні дані, виконавчій владі ЄС буде важко виправдати продовження, сказав дипломат з однієї зі скептично налаштованих до продовження заборони країн-членів ЄС.

Нагадуємо:

Напередодні президент України Володимир Зеленський по відеозв’язку виступив перед учасниками саміту Тримор’я у Бухаресті і, зокрема, закликав відмовитись від подальшого блокування експорту українського зерна.

Раніше комісар ЄС із питань сільського господарства Януш Войцеховський, який представляє Польщу, 31 серпня підтримав продовження тимчасової заборони на імпорт української агропродукції в п’ятьох країн Євросоюзу.

Україна наполягає, що одностороннє продовження заборони порушить правила спільного ринку та Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Дія заборони, яка поширюється на Польщу, Болгарію, Угорщину, Румунію та Словаччину, закінчується 15 вересня.

Читайте також: Два погляди на зернову суперечку: якими аргументами у зерновій суперечці відстоюють свою позицію Україна та Польща