Daily Archives : September 10, 2023

На українських АЕС вперше завантажили паливо Westinghouse, яке вироблялось спільно з Енергоатомом. Раніше паливо для українських АЕС виготовлялось лише в Росії.

Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі телемарафону “Єдині новини“.

За словами міністра, вперше паливо, яке було вироблено Westinghouse спільно з українськими фахівцями Енергоатома, завантажили для реакторів ВВЕР‑440.

Зазначається, що раніше відповідне паливо виготовляється лише у РФ компанією “ТВЕЛ”.

“Сьогодні ми поставили крапку. Кінець монополії Росії на цьому виді палива”, – наголосив міністр.

Міністр заявив, що вже підписані певні документи з цілою низкою країн, таких як Фінляндія, Чехія, Словаччина, які більше не будуть в залежності від російських виробничих потужностей.

Додається, що це важливо не лише з погляду постачання або виробництва електроенергії: “Це дуже сильно пов’язано з питаннями санкцій проти російської атомної енергетики”, – сказав Галущенко.

Нагадаємо:

Сім енергоблоків українських АЕС повністю переведені на паливо американської Westinghouse.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан провів закриту зустріч з однопартійцями та прихильниками, де оголосив про великий план розвитку країни, який складається з 15 пунктів.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Telex із посиланням на учасників зустрічі.

За інформацією видання, один із кроків, які необхідні для досягнення цього плану, передбачає енергетичну самодостатність країни, що включає в себе постачання французького палива на АЕС “Пакш” замість російського.

Інші кроки, на необхідності виконання яких наголосив Орбан: досягнення демографічного повороту, створення нової економіки, стати кредитором і сучасною індустріальною країною, а не позичальником, угорські підприємці повинні інвестувати за кордоном і привозити прибутки додому, військовий розвиток, запровадження цифрового громадянства.

Раніше повідомлялося, що Угорщина очікує, що російський “Росатом” побудує два нові реактори на атомній електростанції “Пакш” до 2030-2031 року.

Перед цим Україна направила ноту Європейській комісії щодо можливої активізації співпраці в атомній енергетиці з РФ.

Нагадаємо, 5 червня гендиректор російської атомної корпорації “Росатом” Алексєй Ліхачов прибув до Будапешта, де обговорив з угорським прем’єром і міністром закордонних справ розширення атомної електростанції “Пакш”.

Як заявив голова угорського МЗС Петер Сійярто, після успішних обговорень розширення АЕС із Євросоюзом будівництво “отримає новий імпульс”. На початку липня розпочнуться підготовчі роботи для розширення станції “Пакш”.

Читайте також: Санкції ядерної сили: як Європі позбутися залежності від атомної енергетики РФ.

Європейська правда

Президент Південної Кореї Юн Сок Йол заявив про надання Україні 2,3 млрд дол фінансової допомоги на відновлення з 2025 року.

Про це повідомляє Yonhap.

Відповідну заяву Юн зробив під час сесії саміту G20 у Нью-Делі.

Відповідно, Південна Корея надасть початкові 300 млн дол вже у 2024 році у вигляді гуманітарної допомоги, а решту 2 млрд дол у вигляді довгострокових кредитів під низькі відсотки через Фонд економічного співробітництва та розвитку (EDCF), починаючи з 2025 року.

“Це продемонструє нашу відповідальну роль як провідної світової держави у наданні допомоги для відновлення миру в Україні та закладе основу для нашої повноцінної участі у майбутньому відновленні України”, – сказав представник президента.

Нагадаємо:

Південна Корея збільшить обсяг допомоги для України у 2023 році до 150 млн доларів.

Південна Корея наступного року надасть Україні фінансову допомогу у розмірі 520 мільярдів вон (394 мільйони доларів) – у вісім разів більше, ніж цього року.

На деокупованій Херсонщині аграрії готуються посіяти на понад 63 тис. га. озиму культуру.

Про це повідомив заступник начальника Херсонської ОВА Антон Самойленко.

За його словами, сільгоспвиробники готуються до посіву озимих культур. Планові площі посіву – 63,3 тис. га.

Також в ОВА відзначили, що місцеві аграрії отримали від міжнародного благодійного фонду “Жнива перемоги” 80 сучасних комбайнів та 10 тракторів, що вже працюють на розмінованих полях.

Самойленко підкреслив, що аграрії вже зібрали 58 тис. тонн зернових культур, 4,4 тис. тонн ріпаку, 825 тонн херсонських кавунів.

Загалом сапери обстежили вже 86 426,9 га територій на деокупованій Херсонщині, з яких 72 799,9 га – землі сільськогосподарського призначення. Внаслідок обстеження було виявлено та знищено понад 96,5 тис. вибухонебезпечних предметів.

Також читайте: Цьогорічний урожай в Україні перевищує очікування, але радіти зарано. Чому?

Економічна правда.

В ніч проти неділі сталася масштабна пожежа на завод Penoboard у Тернополі.

Про це повідомляє пресслужба ДСНС та LIGA.net.

У ДСНС зазначили, що у Тернополі триває ліквідація масштабної пожежі на підприємстві, про яку надійшло повідомлення на номер екстреного виклику “101”.

“На місце події негайно було направлено рятувальників і тактичний пожежний робот з Рівного. У гасінні беруть участь 50 рятувальників та 15 одиниць ї техніки. Орієнтовна площа горіння становить близько 9 000 м. кв. Будівля заповнена пінопластом”, – повідомили в ДСНС.

Додається, що станом на 05:45 рятувальникам вдалося локалізувати пожежу, ліквідація триває. Наразі постраждалих внаслідок пожежі не виявлено. Причини виникнення пожежі встановлюються.

Видання LIGA.net зазначає, що пожежа у Тернополі сталась саме на заводі компанії Penoboard, яка є виробником екструдованого пінополістиролу та дистриб’ютором будівельних матеріалів.

Загалом Penoboard знаходяться у двох містах України – Херсоні та Тернополі.

Економічна правда.

Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону щодо страхування експорту, гарантованого Державним казначейством.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

Новий закон є основою програми відбудови України за участі польського бізнесу, яка передбачає три пункти.

• Безпечна торгівля з Україною;
• Підтримка інвестицій польських компаній;
• Підтримка розвитку України.

Крім того, новий польський закон дає також можливості страхування польських філій іноземних підприємств на рівні з місцевими компаніями. Для українських компаній це можливість на кращих умовах розширювати бізнес у Польщі.

“Це перший настільки комплексний інструмент страхування, який підтримує інвестиції та діяльність польських компаній в Україні. Ми сподіваємося, що цей важливий крок Польщі стане поштовхом для страхового ринку та інших держав активніше надавати гарантії компаніям, які працюють в Україні”, – зазначила Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Також Серед нових рішень – здійснення перестрахування іншими страховиками. У випадках, якщо ризик вище середнього або якщо неможливо отримати перестрахування на комерційному ринку.

Також читайте: Страхування воєнних ризиків. Як влада планує вмовити інвесторів вкладати в Україну зараз

Економічна правда.

Інвестиції України у вітчизняний військово-промисловий комплекс вже перевищують десятки мільярдів гривень.

Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Ялтинській європейській стратегії.

За словами Премʼєра, українська влада планує розширювати інвестиції у вітчизняний ВПК.

“Почну з того про що ми вже неодноразово говорили – це розвиток нашого військово-промислового комплексу. Інвестиції у цю галузь зі сторони держави вже сьогодні можна оцінювати в десятки мільярдів гривень. У майбутньому безумовно – це сотні мільярдів гривень для того, щоб розвивати, відновлювати, фактично робити потужним наш military-tech”, – сказав Шмигаль.

Він також додав, що важливою залишається співпраця з міжнародними партнерами та локалізацію виробництва.

“Це важливо – мати спільне виробництво. Починаючи від відновленої “Мрії” в прямому і переносному сенсі цього слова до виробництва сучасних зразків зброї, до виробництва сучасних дронів”, – підкреслив Шмигаль.

Україна досягла значних успіхів у розвитку власного ВПК, але наразі не може поділитися більш детальною інформацією.

Також читайте: Зірковий час для військових заводів. Як Україна може виробляти більше зброї?

Нагадаємо:

Держконцерн “Укроборонпром” (нині – АТ “Українська оборонна промисловість”) піднявся із 89 на 65 місце у рейтингу оборонних компаній за версією видання Defense News.

Економічна правда.

З ремонту більш ніж на два тижні раніше запланованого терміну вийшов черговий атомний блок однієї з АЕС потужністю 1000 МВт.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.

Зазначається, що наразі електроенергії, яку виробляють українські електростанції, повністю достатньо для покриття потреб споживачів. Ба більше минулої доби вдень протягом години застосовувалося обмеження виробництва ВДЕ.

Також триває масштабна ремонтна кампанія на об’єктах генерації – теплової, гідро- та атомної. Так, більш ніж на два тижні раніше запланованого терміну вийшов з ремонту черговий атомний блок однієї з АЕС потужністю 1000 МВт.

Крім того, продовжується ворожий терор прифронтових та прикордонних з РФ областей. У Запорізькій області після обстрілів була пошкоджена повітряна лінія 35 кВ та знеструмлено дві підстанції 35 кВ. Обстеження та ремонт будуть можливі з дозволу військових.

За добу енергетики заживили близько 5 тисяч абонентів, які втратили електропостачання через раніше пошкодженні лінії.

“У Донецькій області через обстріли вимикалися 2 повітряні лінії 35 кВ, що призвело до знеструмлення 10,5 тисячі споживачів у 22 населених пунктах. Частково абонентів заживили, ремонтні роботи проводяться з дозволу військових”, – йдеться в повідомленні.

Додається, що залишається також знеструмленою частина споживачів у Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях.

Економічна правда.

Лідери країн Групи двадцяти (G20) опублікували спільне комюніке, у якому закликали до відновлення “зернової угоди”.

Про це йдеться у спільній декларації саміту G20.

Загалом спільний документ містить 83 абзаци і 37 сторінок, які включають теми від енергетики до війни в Україні.

Щодо блокування РФ українських портів, у заяві міститься заклик до повної, своєчасної та ефективної реалізації зернової угоди для забезпечення негайного та безперешкодного постачання зерна, продовольства, добрив і сировини з України та РФ.

Також Учасники саміту закликали припинити атаки на інфраструктуру, яка має значення для експортування зерна.

Нагадаємо:

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав лідерів країн G20 задовольнити деякі вимоги Росії, щоб відновити зернову угоду.

Раніше Президент РФ Владімір Путін після переговорів із главою Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом заявив, що Москва не готова одразу повертатися до Чорноморської зернової ініціативи, яку зірвала у липні.

Перед початком зустрічі з Ердоганом у Сочі 4 вересня Путін заявив, що відкритий до обговорення відновлення участі Росії у “зерновій угоді”.

Наприкінці серпня міністри закордонних справ України та Туреччини Дмитро Кулеба й Хакан Фідан у Києві обговорили відновлення роботи “зернової угоди”.

Після того Фідан під час візиту у Москву після зустрічі з російським візаві Сергєєм Лавровим закликав до відновлення Чорноморської зернової ініціативи.

Getty Images

50 найдорожчих спортивних команд світу загалом оцінюються у 256 млрд доларів (у середньому – 5,12 млрд дол) – це на 15% більше, ніж рік тому.

Про це свідчить “50 найдорожчих спортивних команд світу 2023” від американського журналу Forbes.

Цього року планка входу до топ-50 рейтингу як ніколи висока – 3,7 млрд дол, що на 19% більше, ніж торік.

“Зростання оцінок вартості клубів насамперед пов’язане із вищими сумами, які платять за команди. Так, команду НФЛ “Вашингтон Коммандерс”, яка йде 12-ою у рейитнгу, у липні продали за рекордні 6,05 млрд дол.

А “Денвер Брокс” (21-й номер у рейтингу) торік продали за 4,65 млрд дол. Тим часом, команду НБА “Фінікс Санз” придбали за 4 млрд дол у лютому”, – пояснює Forbes.

Також зростання оцінок команд пояснюється ростом спортивних команд. Так, оцінка команд Формули-1 за 4 роки зросла на 276%. До топ-50 рейтингу найдорожчих команд світу цьогоріч увійшли дві команди Ф-1: Ferrari, яка посіла 45-те місце з оцінкою в 3,9 млрд доларів, і Mercedes, яка посіла 47-ме місце з оцінкою 3,8 млрд доларів. Команди Ф-1 вперше з 2013 року потрапили до топ-50 рейтингу від Forbes.

Підйом Ferrari і Mercedes витіснив із цьогорічного топ-50 команду “Бруклін Нетс” та англійську футбольну команду “Челсі”, які минулого року посідали 48-е та 50-е місця відповідно.

60% цьогорічного рейтингу Forbes, що налічує 50 позицій, посіли учасники НФЛ (професіональна ліга американського футболу в США). Також у ньому є представники НБА, “Формули-1” і бейсбольної Major League Baseball. Крім цього, у рейтингу 7 футбольних клубів

Як і торік, рейтинг очолив провідний клуб НФЛ – “Даллас Ковбойз”: його вартість оцінили у 9 млрд доларів проти 8 млрд дол минулого року, команда лідирує у рейтингу з 2016 року.

Далі йде “Нью-Йорк Янкіс” (бейсбол) – 7,1 млрд дол: команда порівняно з минулим роком піднялась на дві позиції та додала у вартості 1,1 млрд дол. 3-4 місця розділили “Голден Стейт Ворріорз” (баскетбол) та “Нью-Інгленд Петріотс” (НФЛ) – по 7 млрд дол.

Далі у топ-10 5 клубів НФЛ та один – з НБА.

Водночас серед футбольних клубів, як і торік, лідирує “Реал Мадрид” – 11-те місце з оцінкою 6,07 млрд дол (у 2022 році було 13-те місце і оцінка в 5,1 млрд дол).

“Манчестер Юнайтед” у рейтингу 13-й (6 млрд дол). “Барселона” посіла 18-те місце (5,508 млрд дол), “Ліверпуль” – 20-те (5,288 млрд дол), “Манчестер Сіті” – 23-тє (4,99 млрд дол), “Баварія” – 24-те (4,86 млрд дол), “ПСЖ” – 36-те (4,21 млрд дол).

При цьому у середньому найсильніше за п’ять років змінилася вартість саме сімки футбольних клубів – на 114%.

Так, оціночна вартість “ПСЖ” зросла на 334% з 2018 року. Також у Forbes відзначили ріст вартості “Ліверпуля” (на 173%) та “Манчестер Сіті” (на 102%).

Нагадаємо:

Згідно з рейтингом Forbes у 2022 році, 50 найдорожчих спортивних команд світу разом коштували 222,7 млрд дол. Лідирували представники американського футболу.

Читайте також: Тут ніколи не закінчуються гроші. Як заробляє NBA і чому 40 років назад це був безнадійний проєкт

Золота “Формула-1”: як працює бізнес головних автоперегонів світу

Економічна правда