Daily Archives : September 11, 2023

Всупереч збитковості газового напряму “Газпрому” і підвищенню цін на внутрішньому ринку в РФ, яке планується, ціна на російський трубопровідний газ для Китаю буде неухильно знижуватися в найближчі кілька років.

Про намір Москви продавати Китаю газ набагато дешевше, ніж Європі, свідчить документ російського уряду, з яким ознайомилося агентство Reuters.

Так, наступного року знижка для Китаю збільшиться до 46%, випливає з проектувань уряду РФ. Газ із “Сили Сибіру” коштуватиме $271,6 за тисячу кубометрів.

Для порівняння, газ для Туреччини і Європи буде продаватися по $481,7 за тисячу кубометрів.

Більше того, “Газпром” ще й наростить прокачування газу в Китай.

Якщо за підсумками 2023 року “Газпром” планує поставити в Китай 22 млрд кубометрів газу, то наступного року обсяг поставок планують наростити до 30 млрд кубів.

Нагадуємо:

Експорт до Євросоюзу в найкращі для “Газпрому” роки доходив до 170-180 млрд кубометрів на рік.

За січень-червень до Європи з Росії було поставлено 12 млрд кубометрів газу.

За підсумками першого півріччя 2023 року газовий бізнес “Газпрому” став збитковим – уперше з часів пандемії та вдруге за останні 25 років.

Причиною плачевного стану справ у компанії називають різке падіння виручки від експорту. Крім того, причиною стало скорочення транспортування газу газотранспортною системою укупі зі зростанням потужностей самої системи після завершення будівництва газопроводів для “Північного потоку-2”, що так і не запрацювали.

При цьому, в липні в Росії оголосили двоетапне підвищення внутрішніх цін на газ, яке перевершило навіть прогнози.

Ціни для російських споживачів “Газпрому” змінюватимуться у два етапи – з 1 липня 2024 року на 8% і ще на 8% – з 1 липня 2025 року.

Однак навіть таке підвищення в 1,5-2 рази поступається, наприклад, цінам ТОВ “Сибнефть-Чукотка”, яке реалізує газ споживачам Чукотського автономного округу. Причому, останній є одним із нафто-газовидобувних регіонів Росії.

Попереднього разу ціни на газ підвищувалися в Росії з 1 грудня 2022 року – на 8,5%.

Суперкомп’ютер Dojo, який розробляє Tesla, за рахунок сприяння впровадження роботаксі і його програмних служб міг би збільшити ринкову вартість автовиробника майже на 600 мільярдів доларів.

Про це свідчить аналіз Morgan Stanley, передає Reuters.

Виробник електромобілів почав виробництво суперкомп’ютера, який використовується для навчання моделей штучного інтелекту (ШІ) для самокерованих автомобілів, у липні та планує витратити на Dojo понад 1 млрд дол до наступного року.

“Dojo може відкрити нові адресні ринки, які “виходять далеко за межі продажу транспортних засобів за фіксованою ціною”, – заявили аналітики Morgan Stanley.

Якщо Dojo може допомогти автомобілям “бачити” і “реагувати”, то для компанії можуть відкритися ринки будь-яких пристроїв, які приймають рішення в реальному часі на основі поля зору.

Morgan Stanley підвищила свою рекомендацію щодо акцій Tesla до “надмірної ваги” з “рівної ваги” та зробила їх “найкращим вибором”, замінивши акції Ferrari, що котируються в США.

Очікується, що Dojo принесе найбільшу цінність для програмного забезпечення та послуг.

Нагадуємо:

Автоконцерн Tesla презентував для американського ринку дешевші варіанти своїх седана Model S і позашляховика Model X з меншим запасом ходу, прагнучи збільшити продажі, оскільки високі витрати на позики стримують попит на дорогі електромобілі.

Більшість мереж автозаправних станцій в Україні, що управляються вітчизняним бізнесом, приховують прибутки, працюють з “чорним” кешем та, відповідно, не сплачують належні податки.

Про це заявив директор консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн на підставі аналізу податків, які сплачували українські заправні мережі у 2 кварталі 2023 року, ринкові індикатори, а також звітність лідерів цього ринку.

За словами директора “А-95”, він проаналізував найбільших продавців, на яких припадає 80% продажів через АЗС.

“Усі ринкові індикатори свідчили про рекордну рентабельність. Якщо між оптом та роздробом у 2021 році було до 4 грн/л, то останні два роки – не менше 8 грн, а частенько й більше. Отже, націнка зросла суттєво, тобто й податків має бути суттєво більше”, – зазначив він.

Проте, за винятком представництв іноземних компаній та двох мереж, що управляються вітчизняним бізнесом, в абсолютній більшості мереж податкове навантаження залишилось без змін.

Так, ОККО, Socar, Shell, AMIC, U.GO (НАК) – лідери рейтингу, показали суттєве зростання сплати податків – у півтора-два рази до 2021 року.

“Три з п’яти лідерів – представництва іноземних компаній. Тобто іноземці ставляться до бюджету та інтересів України з більшою повагою та відповідальністю, ніж українській бізнес”, – підкреслив Куюн.

Наприклад, ОККО з часткою ринку 22% заплатила 50% загальних виплат податків на ринку та 82% податку на прибуток.

Разом з WOG ці дві мережі АЗС, на які приходить 750 станцій, сформували 90% податку на прибуток підприємств за квартал.

“Отже, решта – понад 6000 АЗС – розділили між собою 10% прибутку цього ринку. Окрім двох мереж всі голі й босі”, – резюмував Куюн.

За його словами, багаторічним антилідером податкового рейтингу є мережа АЗС Avantage 7.

“За результатами 2 кварталу перевершили самі себе! Держава ще виявилась виною цим бізнесменам та бізнесвуменам. 44 копійки на кожному літрі! При цьому компанія відкрила за останній рік декілька нових об’єктів, будує два величезних заправних комплекси під Житомиром, а це мінімум 3 млн доларів”, – наголосив Куюн.

Він також звернув увагу на рейтинг зарплат, які розрахував, виходячи з суми податку на доходи фізичних осіб й кількість працівників.

“Як людина може прожити, отримуючи на руки на 10 тис. грн в місяць? А на 4,5? Проте, саме стільки заробляють працівники більшості мереж АЗС, якщо вірити офіційним звітам їх роботодавців”, – підкреслив він.

“Але звітність ринкових лідерів показує, що насправді зарплатня набагато вища. І це зрозуміло, бо на офіційну “мінімалку” ніхто не піде працювати. Отже, є доплати кешем. Уявіть, які торби з кешем треба, щоб доплатити тисячі гривень тисячам працівників АЗС”, – додав він.

Водночас, за словами Куюна, на ринку є об’єктивні проблеми, які дійсно не дають бізнесу нормально працювати й показувати нормальні результати. Зокрема це:

• Нелегальне паливо, яке виробляється на міні-НПЗ.

• “Фантастичне зростання” дохідності внутрішніх “виробників” через зміну логістики постачань нафтопродуктів й більші премії закордонних постачальників.

“У вересні ціни на бензин в Avantage 7 та БРСМ нижче собівартості імпортного продукту, привезеного на АЗС. Інші мережі, особливо з невеликими продажами, вимушені думати, як з цим конкурувати, оскільки бути “білим” означає продавати набагато дорожче, а отже залишитись без клієнтів та з часом просто піти з ринку. Але варіантів зменшення собівартості пального небагато, а точніше один – теж починати хімічити з податками. Це воронка, яка зрештою затягне у себе весь ринок, якщо нічого не робити”, – зазначив експерт.

• Повернення старих податків з 1 липня.

“Не сплачували навіть низьких податків, а підвищенні не будуть платити й поготів”, – наголосив Куюн.

• Несистемна робота податкової.

“Серед позитиву – вони навчились збирати оперативну інформацію. Тепер треба навчитись нею користуватись. Спілкування з трейдерами свідчить, що діалог з податківцями є й він досить щільний. Але на сьогодні робота зводиться до старої практики адресних “рекомендацій” та “планів”, системності немає й наведена статистика про це дуже яскраво свідчить”, – підкреслив експерт.

Читайте також: Після повернення податків ціни на пальне зросли: і це ще не кінець

Європейська комісія спрогнозувала у понеділок, що цього та наступного року економіка єврозони зростатиме повільніше, ніж очікували.

Про це повідомляє “Європейська правда”, ознайомившись з прогнозом Комісії.

У своїх проміжних прогнозах щодо валового внутрішнього продукту та інфляції в п’яти найбільших економіках єврозони Комісія заявила, що ВВП єврозони зросте на 0,8% у 2023 році та на 1,3% у 2024 році. Попередні прогнози, зроблені у травні, передбачали зростання на 1,1% та 1,6 % відповідно.

“Слабкість внутрішнього попиту, зокрема споживання, показує, що високі споживчі ціни на більшість товарів і послуг, які все ще зростають, завдають значних збитків, ніж очікували у весняному прогнозі”, – заявили в Єврокомісії.

“Це відбувається незважаючи на зниження цін на енергоносії та надзвичайно потужний ринок праці, на якому спостерігають рекордно низький рівень безробіття, постійне розширення зайнятості та зростання заробітної плати”, – йдеться в повідомленні.

Комісія прогнозує споживчу інфляцію в єврозоні на рівні 5,6% у 2023 році та 2,9% у 2024 році, що значно перевищує мету Європейського центрального банку в 2,0%.

Економіка Німеччини, найбільша в Європі, цього року скоротиться на 0,4%, прогнозує Єврокомісія, переглянувши прогноз зростання на 0,2% від травня. Наступного року зростання в Німеччині також буде меншим – 1,1% замість очікуваних раніше 1,4%.

Нагадаємо, рівень безробіття в країнах єврозони знизився до рекордного мінімуму в червні.

Між тим у липні Європейський центральний банк оголосив про чергове підвищення процентних ставок на тлі подальшої боротьби країн єврозони з інфляцією.

Європейська правда

РИА Новости

Кабінет Міністрів передав Фонду державного майна активи російського пропагандиста Артемія Лєбєдєва.

Про це повідомляє пресслужба Фонду.

Російський діяк виправдовував збройну агресіє Росії проти України та відвідував тимчасово окуповані росіянами українські території.

До Фонду держмайна, зокрема, було передано 2 квартири у Києві, площею 138,5 м² та 193,2 м².

У Фонді пояснили, що їх завданням є забезпечення проведення державної реєстрації прав власності та ухвалити управлінські рішення щодо подальшої долі цього майна – приватизації чи оренди.

Всі кошти, отримані від реалізації майна, підуть у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Нагадуємо:

У липні повідомлялось, що Вищий антикорупційний суд України стягнув у дохід держави дві квартири в центрі Києва російського дизайнера і блогера-пропагандиста Артемія Лебедєва.

У червні 2022 року Лебедєв побував на території окупованої Запорізької АЕС, за що заочно отримав підозру від СБУ за виправдовування збройної агресії.

У січні 2023 року РНБО України запровадила санкції проти 119 представників російського шоубізнесу та медіасфери, зокрема проти Артемія Лебедєва.

Мінфін України сподівається на 3,3 млрд доларів від США у 2023 році – для покриття дефіциту українського держбюджету, і $12-14 млрд у 2024 році, які також мають піти на фінансування держбюджету.

Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час заходу, організованого Європейською Бізнес Асоціацією “EBA Global Outlook: Нова економіка України”.

Міністерство фінансів України сподівається на ухвалення проміжного бюджету США найближчим часом й отримання до кінця поточного року ще $3,3 млрд для покриття дефіциту українського держбюджету, зазначив Марченко.

Марченко також повідомив, що у 2024 році Мінфін сподівається отримати від США на фінансування держбюджету на рівні цього року.

“Не менше, ніж цього року: десь від $12 млрд до $14 млрд. Це те, що ми розробляємо”, – сказав міністр.

Однак, за його словами, поки що зберігається багато невизначеності в цьому питанні.

“Сподіваємося, що як і 2023 року, так і 2024 року США будуть разом із нами”, – підсумував Марченко.

За словами міністра фінансів, цього року зовнішнє фінансування держбюджету становило 42 млрд доларів.

Він наголосив, що ці кошти не працюють на економіку: 35 млрд пішло на покриття дефіциту платіжного балансу, решта – ріст резервів та виплату боргів.

Розпочався відбір проєктів у рамках фінансової угоди “Енергоефективність громадських будівель в Україні” між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).

Про це повідомляє пресслужба Мінвідновлення.

Метою фінансової угоди є запровадження енергоефективних заходів у громадських будівлях, зокрема лікарнях, школах, ВНЗ, дитсадках, аптеках, бібліотеках тощо.

У відомстві пояснили, що фінансування буде надане на термомодернізацію громадських будівель, а також на будівельні роботи (у тому числі ремонтні роботи пошкоджень, отриманих внаслідок військової агресії росії).

Проєкті пропозиції із супровідними документами необхідно подати на електронну адресу UPBEE.proposal@mtu.gov.ua до 10 грудня 2023 року.

Взяти участь у відборі можуть малі, середні міста та громади по всій Україні, за винятком розташованих в районі проведення воєнних дій або тих, які перебувають в тимчасовій окупації. Заявки мають бути подані органами місцевого самоврядування.

Відбір пройде у два етапи:

• для учасників з готовою проєктною документацією;
• для учасників без готової проєктної документації (після попереднього відбору такі учасники будуть зобов’язані підготувати документацію та подати її на оцінку проєкту).

З повним переліком вимог до учасників та проєктів можна ознайомитися у Порядку відбору.

Нагадуємо:

Україна та Європейський інвестиційний банк підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в проєктах відновлення України, який передбачає виділення 840 млн євро на реалізацію в 2023 році пріоритетних проєктів відновлення інфраструктури України.

Україна повернула під контроль окуповані в 2014 році “вишки Бойка”.

Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони.

“Унікальну операцію зі встановлення контролю над “вишками Бойка” провели силами підрозділів ГУР МО України, зокрема під контроль були повернуті бурові платформи “Петро Годовалець” та “Україна”, а також СПБУ “Таврида” і СПБУ “Сиваш””, – йдеться в повідомленні.

Під час однієї з фаз цієї операції відбувся бій між українськими спецпризначенцями на катерах та російським винищувачем Су-30.

Внаслідок бою російський літак отримав ураження і змушений був відступити.

Нагадуємо:

“Вишки Бойка” – це бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі.

Росія окупувала їх у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення використовувала у військових цілях. Зокрема, як вертолітні майданчики й для розміщення засобів РЛС.

Наприкінці серпня британська розвідка повідомляла, що між українськими й російськими морськими та повітряними силами йдуть бої за стратегічно важливі газові та нафтові платформи у Чорному морі між Кримом та Одесою – так звані “вишки Бойка”.

Біржові ціни на газ у Європі вранці 11 вересня зросли більш ніж на 5% до 404 доларів за тисячу кубометрів.

Про це свідчать дані лондонської біржі ICE, передає enkorr.

Жовтневі ф’ючерси за індексом TTF (найбільшого в Європі хаба, розташованого в Нідерландах) відкрили торги на рівні 410,1 дол (+7,4%) за тис. куб. м. (+7,4%).

Станом на 9.10 за Києвом їхня вартість становила 403,8 дол за тис. куб. м. (+5,8%).

Динаміка котирувань наводиться від розрахункової ціни попереднього торгового дня – 381,8 дол за тис. куб..

У п’ятницю працівники заводів скраплення газу компанії Chevron в Австралії почали страйк. Біржові ціни на газ у Європі того дня зросли за підсумками дня майже на 6%.

Нагадуємо:

З початку 2023 року добовий видобуток газу державної компанії “Укргазвидобування” зріс на 3,31 млн куб. м. Це найвищий показник за останні три роки.

Кабінет міністрів найближчим часом знову запропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету цього року для сектору оборони та безпеки, але в Мінфіні не впевнені, що вдасться задовольнити усію суму, запитану Міністерством оборони.

Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко на заході, організованому Європейською бізнес асоціацією “EBA Global Outlook: Нова економіка України”.

“У найближчому майбутньому вийдемо зі зміною бюджету, де збільшуватимемо видатки на безпеку й оборону”, – сказав Марченко.

Міністр уточнив журналістам, що поки що не готовий називати остаточні цифри, які будуть у законопроєкті, оскільки його ще має схвалити Кабінет міністрів, але не впевнений, що буде виділено всю запитану Міноборони суму.

“Я не впевнений, що у нас буде можливість задовольнити усю суму (про яку раніше казав міністр оборони Рустем Умєров, – ред.). … Зараз не хочу про це говорити, бо найближчим часом у нас буде Кабмін, де ми все це зафіксуємо”, – додав він.

Нагадуємо:

Раніше новопризначений міністр оборони Рустам Умеров заявив про потребу до кінця року в додаткових витратах близько 250 млрд грн.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податків і митної політики Ярослав Железняк минулого тижня повідомив, що йдеться про збільшення витрат держбюджету-2023, орієнтовно, на 300 млрд грн.

Раніше Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.