Daily Archives : September 16, 2023

Збитки Федеральної резервної системи США (ФРС) перевищили позначку в 100 млрд доларів, свідчать дані регулятора, і можуть подвоїтись до 2025 року.

Про це пише Reuters.

Зазначається, що ФРС продовжує виплачувати більше відсоткових витрат, ніж отримує від відсотків, які вона заробляє на облігаціях, якими володіє, і від послуг, які надає фінансовому сектору.

Попри те, що існує значна невизначеність щодо того, як все це розвиватиметься, деякі спостерігачі вважають, що збитки ФРС, які почалися рік тому, можуть зрештою подвоїтися, перш ніж зменшитися.

За словами колишнього співробітника ФРС Вільяма Інгліша, “пікові” втрати можуть становити близько 200 млрд дол до 2025 року.

“ФРС фіксує свої збитки в так званих відкладених активах – бухгалтерському показнику, який показує, що в кінцевому підсумку доведеться покрити в майбутньому, перш ніж вона зможе повернутися до своєї звичайної практики повернення прибутків до Казначейства”, – йдеться в повідомленні.

Втрата грошей для ФРС дуже рідкісне явище. Але при цьому центральний банк неодноразово попереджав, що така ситуація жодним чином не впливає на його здатність проводити монетарну політику і досягати поставлених цілей.

Додається, що збитковість ФРС не стала несподіванкою, враховуючи її агресивну кампанію з підвищення процентних ставок, завдяки якій базова процентна ставка піднялася з майже нульового рівня в березні 2022 року до 5,25%-5,50%.

Нагадаємо:

Федеральна резервна система США (ФРС) за підсумками дводенного засідання очікувано підвищила ключову ставку на 25 б.п. – до 5,25 – 5,5%, це найвища ставка за останні 22 роки.

Перші два балкери підтвердили готовність скористалися тимчасовим коридором у напрямку до порту Чорноморськ під завантаження майже 20 тис тонн пшениці.

Про це повідомив у Facebook віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

“Після використання тимчасового коридору для виходу заблокованих через російську агресію суден з портів Одеси, Чорноморська та Південного балкери RESILIENT AFRICA та AROYAT підтвердили готовність скористатися маршрутом на вхід до порту Чорноморськ під завантаження майже 20 тис тонн пшениці для країн Африки та Азії” – написав Кубраков.

Зазначається, що судна знаходяться під прапором Палау, а їх екіпаж складається з громадян Туреччини, Азербайджану, Єгипту та України.

За останній місяць тимчасовим коридором скористалось 5 суден: контейнеровоз JOSEPH SCHULTE, балкери PRIMUS, ANNA-THERESA, OCEAN COURTESY та PUMA.

Нагадаємо:

З порту Одеси вранці 15 вересня вийшов балкер PUMA (Кайманові острови), завантажений металом та ріпаком – це ще одне заблоковане через війну судно, яке вийшло з порту та прямує встановленим тимчасовим коридором руху.

Росія в односторонньому порядку вийшла з чорноморської “зернової ініціативи” 17 липня, а після цього неодноразово атакувала портову зернову інфраструктуру.

Україна відкрила реєстрацію для торговельних суден та їхніх власників для проходження тимчасовими маршрутами з/до портів Одеси.

Перше судно, яке скористалося українським чорноморським коридором після виходу РФ з “зернової ініціативи”, прибуло до Стамбулу у Туреччині.

Згодом з українських портів у рамках тимчасового коридору вийшли ще 3 судна.

Економічна правда

У Міністерстві фінансів запевняють, що підвищення фінансування армії через військовий ПДФО не створює жодних ризиків для місцевих бюджетів.

Про це повідомляє пресслужба міністерства фінансів.

Згідно з проєктом бюджету на 2024 рік, який ухвалив уряд, фінансування сектору оборони і безпеки становить 1 692,6 млрд грн, з яких 1 542,8 млрд грн коштів загального фонду, а 119,8 млрд грн спеціального фонду. У тому числі коштом зарахування військового ПДФО до спеціального фонду державного бюджету 93,7 млрд грн та 30 млрд грн державні гарантії.

Крім того, у бюджеті передбачено збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу в 7 разів до 55,8 млрд грн, а також закупівлю дронів – 48,1 млрд грн.

“Побоювання, що таке рішення призведе до браку коштів у місцевих бюджетах для фінансування усіх важливих потреб не мають під собою жодних підстав, адже воно матиме не лише ряд позитивних наслідків для фінансування оборони держави, але і підкріплене компенсаторами для вирівнювання бюджетних диспропорцій на рівні громад”, – йдеться в повідомленні.

У мінфіні переконують, що місцеві бюджети ні в якому разі не залишаться недофінансовані. В залежності від потреб кошти розподілятимуться з Державного бюджету.

“Ресурс місцевих бюджетів на 2024 рік формуватиметься за рахунок надходження ПДФО (орієнтовно 237 млрд грн), базової дотації (21,1 млрд грн) та додаткової дотації (33,4 млрд грн). Сумарно це складає більше 290 млрд грн. І цей ресурс більше на 75 млрд грн від ресурсу 2021 року, коли військовий ПДФО в структурі місцевих бюджетів був трохи більше 6%”, – пояснюють в міністерстві.

Зазначається, що додаткова дотація дасть можливість надати підтримку громадам, в яких зменшується надходження до бюджетів. Переважно це може стосуватись тимчасово окупованих громад або громад, на території яких ведуться/велися бойові дії.

На сьогодні між місцевими бюджетами розподілено 14,7 млрд грн, з них для тимчасово окупованих та на яких ведуться/велися бойові дії 9,8 млрд грн.

“Навіть попри суттєві залишки на рахунках місцевих органів влади (станом на 1 вересня 2023 року – 201,8 млрд грн) у серпні 2023 року Мінфін перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам в обсязі 16,6 млрд грн, що становить 88,8 % від передбачених розписом асигнувань”, – додають в міністерстві.

Також читайте: Питання на 120 мільярдів: що буде, якщо в місцевих громад забрати “військовий” ПДФО?

Другий бюджет війни. Звідки Україна братиме гроші у 2024-му. Аналіз проєкту

Економічна правда.

Європейська комісія напередодні офіційно завершила моніторинг Болгарії та Румунії в межах так званого “Механізму співпраці та верифікації”.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це у Twitter оголосила віцепрезидентка Єврокомісії Вера Юрова.

Вона привітала Болгарію та Румунію і офіційно повідомила про закриття механізму.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, коментуючи це рішення, відзначила відмінну роботу моніторингу.

“Я хотіла б привітати Болгарію та Румунію зі значним прогресом, якого вони досягли після вступу до ЄС. Верховенство права є однією з наших фундаментальних спільних цінностей як Союзу, і обидві держави-члени здійснили важливі реформи за останні роки. Сьогодні ми визнаємо ці зусилля, припиняючи дію механізму. Тепер робота може бути продовжена в рамках щорічного циклу з моніторингу верховенства права, як і для всіх держав-членів”, – зазначила вона.

Коли Болгарія і Румунія готувалися до вступу в ЄС у 2007 році, в обох країнах залишалися недоліки у сфері судової реформи та боротьби з корупцією, а у Болгарії також з організованою злочинністю.

Оскільки політичні настрої на користь розширення на той час були сильними, Єврокомісія пішла на компроміс: вона вирішила, що обидві країни можуть приєднатися, але протягом перших років членства в ЄС за ними буде здійснюватися моніторинг в рамках Механізму співпраці та верифікації.

За понад 16 років існування механізму було підготовлено тисячі сторінок звітів. Останній звіт по Болгарії був опублікований у 2019 році, а по Румунії – у 2022 році.

Також варто зазначити, що обидві країни наразі намагаються вступити до Шенгенської зони.

У грудні 2022 року міністри внутрішніх справ країн ЄС не змогли затвердити приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони, але погодилися на приєднання Хорватії. Проти вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони проголосували Австрія і Нідерланди.

Раніше стало відомо, що Бухарест розглядає можливість вимагати компенсації за збитки, яких зазнали перевізники через відмову у приєднанні Румунії до Шенгенської зони.

Також в Румунії погрожують Австрії судом за блокування вступу до Шенгену.

Європейська правда.

Так звана влада Криму заявила, що планує продати близько 100 українських об’єктів нерухомості, у тому числі одну, що належить президенту Зеленському.

Про це повідомив так званий спікер держради Криму Володимир Констянтинов у Telegram.

За словами Констянтинова, у Криму вже проведено вісім аукціонних процедур з реалізації націоналізованої нерухомості та укладено договори купівлі-продажу на суму понад 815 млн рублів.

“Крім того, найближчим часом заплановано продаж близько 100 об’єктів націоналізованого майна. Це – житлові приміщення, включно з квартирою подружжя Зеленських, об’єкти санаторно-курортного призначення, торговельні та комерційні приміщення. Від їхньої реалізації до бюджету республіки плануються надходження на суму понад 800 млн рублів”, – зазначив Констянтинов.

Додається, що наразі на відкритих аукціонах розміщено повідомлення про продаж чотирьох житлових приміщень. Від їх реалізації до бюджету Криму плануються надходження на суму близько 27 млн рублів.

Нагадаємо:

Раніше повідомлялось, що окупаційна влада Криму ухвалила рішення про “націоналізацію” майна “іноземних громадян та держав, які вчиняють щодо Росії недружні дії” – до переліку увійшли близько 500 об’єктів нерухомості.

Нацбанк помʼякшив низку валютних обмежень з метою поліпшення роботи готівкового сегменту валютного ринку та збільшення можливостей отримувати сучасні види реабілітації за кордоном для військових.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

“НБУ пом’якшує низку валютних обмежень з метою поліпшення роботи готівкового сегменту валютного ринку, збільшення можливостей отримувати сучасні види реабілітації за кордоном для воїнів, які захищають нашу державу, постраждалих від бойових дій та інших категорій населення, а також створення умов для реструктуризації зовнішніх кредитів державними компаніями”, – йдеться в повідомленні.

Так, від 16 вересня під час розрахунку обсягу готівкової іноземної валюти, яку банк чи небанківська фінансова установа має змогу продати на валютному ринку, враховуватимуться залишки коштів готівкової іноземної валюти, яка обліковувалася в касі цих установ станом на 13 квітня 2022 року.

Отже, установи продаватимуть клієнтам іноземну валюту в готівковій формі в межах суми, яка визначається як сума таких складових:

• сума залишків готівкової іноземної валюти станом на 13 квітня 2022 року;
• обсяг перевищення купівлі готівкової іноземної валюти над обсягом її продажу за всіма іноземними валютами, що розраховується, починаючи з 13 квітня 2022 року та протягом наступних операційних/робочих днів;
• 120% від обсягу купівлі безготівкової іноземної валюти у фізичних осіб за всіма іноземними валютами, що розраховується починаючи з 13 квітня 2022 року та протягом наступних операційних/робочих днів.

В НБУ пояснюють, що сума складових розраховується в доларовому еквіваленті, який обчислюється на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, установленого регулятором на дату такого розрахунку.

Крім того, НБУ розширив перелік медичних послуг, для оплати яких фізичні особи мають змогу переказувати кошти за кордон. Так, до відповідного переліку додано послуги з реабілітації, а також послуги з придбання протезів та їхніх комплектуючих, встановлення, сервісного обслуговування та ремонту протезів.

Так, Нацбанк дав змогу державним підприємствам переказувати кошти за кордон для виконання зобов’язань перед нерезидентом за кредитом чи позикою, що були реструктуризовані на умовах, погоджених урядом.

“Крім того, дозволено здійснювати інші платежі, пов’язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов’язань.Такі зміни сприятимуть належному завершенню реструктуризації зовнішньої заборгованості державними установами”, – додають в НБУ.

Нагадаємо:

Правління Національного банку 14 вересня прийняло рішення знизити облікову ставку з 22% до 20%.

Економічна правда.

Про держбюджет-2024. Кабінет міністрів на засіданні 15 вересня затвердив проєкт держбюджету на 2024 рік.

У державному бюджеті на 2024 рік коштів на вибори не передбачено.

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №10000 “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.

Про зерно. Європейська комісія прийняла рішення не продовжувати обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції після 15 вересня.

Рішення Європейської комісії про скасування обмежень на імпорт української сільгосппродукції після 15 вересня в обмін на обмеження з боку Києва не вплинуть на рішення Польщі ввести власну, односторонню заборону.

Попри компроміс, знайдений Єврокомісією про скасування обмежень на імпорт української сільгосппродукції після 15 вересня в обмін на обмеження з боку Києва Угорщина вирішила ввести власну, односторонню заборону.

Про Коломойського. СБУ, БЕБ та Офіс генпрокурора викрили нові факти злочинної діяльності бізнесмена Ігоря Коломойського. Правоохоронці підтвердили, що олігарх отримав третю підозру.

Сторона звинувачення проситиме Шевченківський районний суд Києва збільшити заставу для бізнесмена Ігоря Коломойського через нові підозри в понад 11 разів – до майже 5,88 мільярда гривень.

Про тимчасовий морський коридор. З порту Одеси вранці 15 вересня вийшов балкер PUMA (Кайманові острови), завантажений металом та ріпаком – це ще одне заблоковане через війну судно судно, яке вийшло з порту та прямує встановленим тимчасовим коридором руху.

Про приватизацію. Фонд держмайна України підготував до приватизації п’ять великих об’єктів, які будуть виставлені на продаж у 2024 році.

Ексклюзиви ЕП

Питання на 120 мільярдів: що буде, якщо в місцевих громад забрати “військовий” ПДФО?

Місцеві бюджети до кінця 2024 року можуть втратити майже 120 млрд грн доходів, які направлятимуть на фінансування військових потреб. Звідки так багато “зайвих” коштів у місцевих громад і чи справді вони зайві?

Другий бюджет війни. Звідки Україна братиме гроші у 2024-му. Аналіз проєкту

Якою уряд бачить економіку України наступного року, звідки у держскарбниці візьмуться гроші та які ризики можуть спіткати державні фінанси у 2024-ому? ЕП проаналізувала проєкт бюджету.

Попри компроміс, знайдений Єврокомісією про скасування обмежень на імпорт української сільгосппродукції після 15 вересня в обмін на обмеження з боку Києва Угорщина вирішила ввести власну, односторонню заборону.

Про це оголосив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на своїй Facebook-сторінці, повідомляє “Європейська правда”.

За його словами, Угорщина закриває свої кордони для 24 українських продуктів на державному кордоні.

“Ми будемо захищати інтереси угорських фермерів”, – наголосив Надь.

Згідно з постановою уряду, Угорщина заборонить імпорт м’яса великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також курячого м’яса, пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (та продуктів з них), овочів, цукру та вино.

При цьому заборона не поширюється на вантажі, які залишають територію країни протягом 15 днів, тобто вважаються такими, що в’їхали в Угорщину для транзиту.

Раніше Польща оголосила про зернову заборону для України попри компроміс, знайдений Єврокомісією.

Європейська комісія перед тим оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України після 15 вересня, але Київ погодився вжити заходів з обмеження імпорту зі свого боку.

Як відомо, Єврокомісія запровадила тимчасове обмеження на імпорт української сільгосппродукції до п’яти держав-членів ЄС – Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ті стверджували, що українське зерно б’є по їхньому ринку й шкодить фермерам.

У червні виконавчий орган ЄС вирішив продовжити обмеження до 15 вересня, пообіцявши, що це буде останнім таким рішенням.

Водночас уряд Польщі у вівторок ухвалив резолюцію, у якій декларує наміри продовжити заборону на національному рівні, якщо її не продовжать на рівні ЄС. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відповідь анонсував звернення до арбітражу Світової організації торгівлі.

Детальніше на цю тему читайте статтю: Криза 15 вересня: нове випробування для відносин України та Польщі.

Європейська правда

Майже 20 керівників оборонних технологій планують зустрітися з офіційними особами адміністрації Байдена, щоб наполягати на прискоренні військових закупівель і більших інвестиціях для зберігання технологічної переваги США над Китаєм.

Про це пише Bloomberg.

Зазначається, що керівників оборонних технологій планують у понеділок, 18 вересня, зустрітися з офіційними особами адміністрації Байдена, спікером Палати представників Кевіном Маккарті та іншими законодавцями, щоб наполягати на прискоренні військових закупівель і більших інвестиціях у новаторські технології, кроки, які, на їхню думку, необхідні для того, щоб США зберегли свою інноваційну перевагу над Китаєм.

До групи входять керівники відомих компаній, таких як Palantir Technologies Inc. і Anduril Industries Inc. , а також нових компаній, таких як Swarm Aero, що займається виробництвом дронів.

Також Кріс Пауер, генеральний директор Hadrian, сказав, що багато керівників Кремнієвої долини довго вважали уряд “великим повільним звіром, з яким не варто справді спілкуватися”. Проте в останні роки, додав він, уряд почав переходити від моделі “ось що саме ми хочемо, щоб ви зробили” до “ось місія, яку вам потрібно виконати, і ось стимул”.

Додається, що уряд США та технологічні компанії співпрацюють, щоб залучити інновації в оборонну промисловість. Засновники та підприємці з обох сторін бачать у цьому як патріотичну мету, так і бізнес-можливість для розвитку.

Економічна правда.

З порту Одеси вранці 15 вересня вийшов балке PUMA (Кайманові острови), завантажений металом та ріпаком – це ще одне заблоковане через війну судно судно, яке вийшло з порту та прямує встановленим тимчасовим коридором руху.

Про це повідомив у Facebook віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

За його словами, балкер вийшов з Одеського порту та зараз прямує до Босфору встановленим коридором руху суден. Судно завантажено 16 тисячами тонн металу та 14 тисячами тонн ріпака.

Балкер зайшов до Одеського морського порту 19 лютого 2022 року та не міг покинути порт через початок бойових дій та закриття відповідних районів Чорного моря.

“Визначений навігаційним дорученням ВМС ЗСУ коридор першочергово використовується для евакуації суден, які перебували в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний на момент повномасштабного вторгнення.

Враховуючи блокування Зерновоі ініціативи те зростаючу потребу світу в українській продукції, Україна розглядає можливість використовувати його і для цивільних суден, що перевозять невійськові вантажі зокрема збіжжя переважно до країн Африки та Азії”, – додав Кубраков.

Нагадаємо:

Росія в односторонньому порядку вийшла з чорноморської “зернової ініціативи” 17 липня, а після цього неодноразово атакувала портову зернову інфраструктуру.

Україна відкрила реєстрацію для торговельних суден та їхніх власників для проходження тимчасовими маршрутами з/до портів Одеси.

Перше судно, яке скористалося українським чорноморським коридором після виходу РФ з “зернової ініціативи”, прибуло до Стамбулу у Туреччині.

Згодом з українських портів у рамках тимчасового коридору вийшли ще 3 судна.

Економічна правда