Category : Uncategorized

Міністерство фінансів отримало нагороду Risk Awards 2023 у номінації “Ризик-менеджер року з суверенних активів” від міжнародного авторитетного видання Risk.net.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Роботу міністерства відзначили саме у сфері управління державним боргом та продовження активної співпраці з інвесторами в українські активи в умовах повномасштабної війни.

“За декілька днів після початку повномасштабного вторгнення було проведено перший аукціон з продажу військових облігацій. Завдяки щотижневому проведенню аукціонів ОВДП до держбюджету було залучено понад 7 млрд доларів на кінець 2022 року.

Крім того, в серпні 2022 року було досягнуто угоди з інвесторами щодо продовження строку погашення всіх 13 серій державних єврооблігацій та відстрочення купонних платежів на два роки, що дозволило заощадити близько 6 млрд доларів для фінансування першочергових потреб України”, – йдеться в повідомленні.

Ці заходи, разом із пільговим фінансуванням від країн-союзників і міжнародних організацій, дозволили Україні стабілізувати фінансову систему та запобігти кризі ліквідності.

Юрій Буца, який є уповноваженим з питань управління державним боргом, у коментаря для Risk.net., зазначив, що угода з інвесторами щодо єврооблігацій України в серпні минулого року є найшвидшою з тих, які коли-небудь досягалася між сувереном і кредиторами.

Нагадаємо:

Міністр фінансів Сергій Марченко підписав угоду щодо відтермінування платежів з погашення та обслуговування кредитів від Японії.

Міністерство оборони уклало 16 контрактів з українськими виробниками безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Про це повідомляє пресслужба Міноборони в Facebook.

Загалом міністерство у 2023 спрямує близько 20 млрд для закупівлі БПЛА, враховуючи потреби та запити української армії.

“Протягом останнього часу укладено 16 державних контрактів з вітчизняними виробниками безпілотних літальних апаратів. А завдяки проведеній фахівцями Міноборони роботі, в Україні найпростіша у Європі процедура допуску БПЛА до експлуатації в армії”, – йдеться в повідомленні.

Додається, що з листопада 2022 року по січень 2023 року Міноборони отримано від українських виробників 75 заявок на БПЛА різних типів. 13 із них уже отримали кодифікацію, затверджено технічні умови. Ще 3 типи БПЛА перебувають на стадії кодифікації.

Нагадаємо:

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочали розслідування щодо закупівель продуктів для військових Міністерством оборони ще до публікації інформації в ЗМІ.

Заступник міністра фінансів США Брайан Нельсон під час поїздки до Туреччини та Близького Сходу наступного тижня попередить країни та компанії, що вони можуть втратити доступ до американського ринку, якщо вестимуть бізнес із суб’єктами, на яких поширюються американські обмеження.

Про це повідомляє Reuters.

“Брайан Нельсон, заступник міністра з питань тероризму та фінансової розвідки, відвідає Оман, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччину з 29 січня по 3 лютого, де зустрінеться з урядовцями, а також представниками бізнесу та фінансових установ, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме агресивно впроваджувати свої санкції”, – зазначають в агентстві.

Перебуваючи в регіоні, Нельсон обговорить зусилля Казначейства США з протидії спробам Росії обійти санкції та експортний контроль, запроваджені через її жорстоку війну проти України, дестабілізуючу діяльність Ірану в регіоні, незаконні фінансові ризики, що підривають економічне зростання, та іноземні інвестиції.

Візит високопосадовця мінфіну США до Туреччини для обговорення санкцій після низки попереджень, зроблених минулого року посадовцями американського уряду, коли Вашингтон посилив тиск на Анкару з метою забезпечення дотримання американських обмежень щодо Росії.

Також читайте: “Всерйоз ще нічого не починали”. Чи вичерпали себе санкції проти Росії?

Нагадаємо:

Рада ЄС у п’ятницю ухвалила рішення продовжити на шість місяців, до 31 липня 2023 року, обмежувальні заходи, спрямовані проти окремих секторів економіки Росії.

.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що через ведення бойових дій або тимчасову окупацію територій наразі неможливо використовувати 25% посівної площі.

Про це він розповів на засіданні Антикризового штабу Правління УСПП, передає Міністерство аграрної політики та продовольства.

Загалом очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольній території України під урожай 2023 року має скласти 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше від показника 2021 року (28,6 млн га).

“Якщо ми говоримо про посівну кампанію, то наразі не можемо використовувати приблизно 25% площ через ведення бойових дій або тимчасову окупацію територій.

Після деокупації знадобиться багато часу на розмінування та очищення територій. Те, що залишає окупант, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва.” – зазначив Висоцький.

За його словами, вже зараз можна спрогнозувати зменшення внесення насіння та добрив до 50% від науково-обґрунтованих норм через здорожчання. Натомість використання дешевших технологій провокує зменшення виробництва.

У 2023 році для аграріїв ключовою проблемою залишається дорога логістика та енергетична криза.

Нагадаємо:

За попередніми оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, посівні площі під зерновими культурами у 2023 році становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше показника 2022 року та на 45% менше показника 2021 року.

Виконавчий директор TotalEnergies SE Патрік Пуянне вважає, що європейський ринок природного газу знову стане жорсткішим у 2023 році, оскільки запаси доведеться поповнювати влітку без Росії.

Про це повідомляє Bloomberg.

На думку Пуянне Європа отримає менше російського газу, ніж у 2022 році, і їй доведеться знову масово реімпортувати зріджений природний газ (ЗПГ).

Цієї зими регіону вдалося зберегти запаси газу на рівні, вищому за норму, оскільки незвично м’яка погода знизила попит, тоді як імпорт зрідженого природного газу залишався високим.

Оптимізм призвів до падіння цін на газ приблизно на 30% за останній місяць.

Проте, глибоке скорочення російських поставок залишається предметом занепокоєння. Це посилює конкуренцію Європи з Азією за ЗПГ, а вищий попит там може ускладнити закупівлю критично важливих вантажів, необхідних для поповнення запасів.

Пуянне додав, що ризик дефіциту дизельного пального в регіоні відсутній. Total запустить всі свої нафтопереробні заводи, в тому числі в Саудівській Аравії, щоб надати пріоритет поставкам до Європи. Але він попередив, що це призведе до додаткових транспортних витрат.

Заборона Європейського Союзу на імпорт російських нафтопродуктів, включаючи дизельне пальне, набуває чинності 5 лютого. Деякі аналітики попереджають, що це може створити дефіцит на континенті. За даними Goldman Sachs Group Inc., на Росію припадає 15% світових потоків дизельного пального, причому 80% з них донедавна йшло до Європи.

Також читайте: “Мерзни, мерзни, вовчий хвіст”. Не змерз. Як Путін програє газову війну

Нагадаємо:

Російські експортери більш ніж удвічі збільшили продажі зрідженого нафтового газу (LPG) до країн Балтії в 2022 році, частина з яких була продана в Україну.

АТ “Укрзалізниця” повністю завершила угоду щодо перенесення термінів погашення єврооблігацій на загальну суму 895 млн доларів.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури.

В результаті платежі з погашення боргу по єврооблігаціях Товариства були перенесені з 2024 року на 2026 рік, з 2026 року – на 2028 рік.

За словами Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, відтермінування виплат по єврооблігаціях знизить навантаження на ліквідність компанії, що своєю чергою надасть більше можливостей для відновлення інфраструктури та збільшення експортної здатності залізничного транспорту.

Він додав, що це перша з початку повномасштабного вторгнення успішна операція з зовнішнім боргом корпоративних позичальників, що не забезпечений державними гарантіями.

Нагадаємо:

АТ “Укрзалізниця” успішно завершило процедуру голосування холдерів за реструктуризацію виплат по двох випусках євроблігацій на загальну суму 895 млн доларів.

getty images

Ринкова вартість акцій Intel Corp зменшилась приблизно на 8 млрд доларів через прогнози втрати прибутку, оскільки американський виробник мікросхем побоюється зниження попиту на ринку персональних комп’ютерів.

Про це повідомляє Reuters.

Компанія спрогнозувала несподіваний збиток у першому кварталі, а її прогноз доходів виявився на 3 мільярди доларів нижчим за очікування, оскільки вона також боролася з уповільненням зростання в бізнесі центрів обробки даних.

Акції Intel впали на 6,4%, в той час як акції конкурентів Advanced Micro Devices (AMD) та Nvidia (NVDA) завершили сесію з ростом на 0,3% та 2,8% відповідно. Постачальник Intel KLA Corp знизився на 6,9% після свого невтішного прогнозу.

Поганий прогноз підкреслює проблеми, з якими стикається головний виконавчий директор компанії Пат Гелсінгер, який намагається відновити домінування Intel у секторі шляхом розширення контрактного виробництва та будівництва нових заводів у США та Європі.

Компанія неухильно втрачає частку ринку на користь таких конкурентів, як AMD, яка використовує контрактних виробників мікросхем, таких як тайванська TSMC, для виготовлення чіпів, що випереджають технології Intel.

Intel, яка планує скоротити витрати на 3 млрд доларів цього року, отримала 7,7 млрд доларів готівки від операцій в четвертому кварталі і виплатила дивіденди в розмірі 1,5 млрд доларів.

Згідно з оцінками витрати компанії у 2023 році складуть близько 20 млрд доларів, аналітики вважають, що компанія повинна розглянути питання про скорочення дивідендів.

Також читайте: Батько чипів: як засновник TSMC вивів Тайвань на технологічну мапу світу

Нагадаємо:

Корпорація Intel відмовилася від своєї початкової мети відкрити фабрику мікросхем у східному німецькому місті Магдебург у першій половині 2023 року, оскільки вимагає більше державних субсидій.

Адміністрація президента США Джо Байдена уклала угоду з Нідерландами та Японією про обмеження експорту деяких передових технологій для виробництва мікросхем у Китаї.

Джерело: Bloomberg з посиланням на джерела

Деталі: Угода, спрямована на “підрив амбіцій Пекіна” щодо створення власного виробництва мікросхем, поширює деякі заходи експортного контролю, прийняті США в жовтні, на компанії, що базуються у двох країнах-союзниках, зокрема ASML Holding NV, Nikon Corp. і Tokyo Electron Ltd.

За словами осіб, знайомих із ситуацією, публічного оголошення про обмеження не планується, а їхнє фактичне запровадження може зайняти місяці, поки країни завершать юридичні домовленості.

“Переговори тривають вже давно, але ми про це не повідомляємо. І якщо з цього щось і вийде, то сумніваюся, що це буде дуже помітним”, – заявив у п’ятницю в Гаазі прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у відповідь на питання про переговори.

Речниця Ради національної безпеки Білого дому не відповіла на прохання про коментар. Також відмовився від коментарів і представник міністерства торгівлі Нідерландів.

Також читайте: “Війна чипів”: чому бізнес-виданням року від FT стала книжка про мікросхеми

Українська правда

Про призначення. Кабінет міністрів призначив заступника міністра інфраструктури Мустафу Найєма головою новоствореного Агентства відновлення та інфраструктурних проєктів.

Про бізнес. Статки індійського мільярдера, найбагатшого бізнесмена Азії Гаутама Адані за два дні скоротились майже на $45 млрд через падіння акцій його компанії Adani Group.

Про світло. У п’ятницю, 27 січня, дефіцит потужності в енергосистемі є значним, у десятьох областях ввели аварійні відключення

Про санкції. Рада ЄС у п’ятницю ухвалила рішення продовжити на шість місяців, до 31 липня 2023 року, обмежувальні заходи, спрямовані проти окремих секторів економіки Росії.

Про перевезення. З 1 лютого в Україні розпочнеться пів річне тестування електронних товарно-транспортних накладних, система повноцінно запрацює з 1 серпня.

Ексклюзиви ЕП

Батько чипів: як засновник TSMC вивів Тайвань на технологічну мапу світу

Морріс Чжан мігрував з Китаю і зробив кар’єру в США, але отримав світове визнання на Тайвані, заснувавши там корпорацію TSMC.

Війна за заспокійливе: чому “Фармак” та “Дарниця” уже 20 років судяться за корвалол

З чого почалася багаторічна суперечка, чи поставив крапку в конфлікті Верховний Суд та які наслідки матиме його рішення на інші подібні справи.

За тиждень з 23 по 27 січня Нацбанк продав на міжбанківському валютному ринку 667,23 млн доларів і купив 3,2 млн доларів.

Про це свідчать дані НБУ.

Згідно з даними валютних інтервенцій Національний банк за тиждень продав на міжбанківському валютному ринку 667,23 млн доларів. При цьому регулятор купив 3,2 млн доларів. Минулого тижня НБУ продав 722,42 млн доларів, а купив 7,5 млн доларів.

З кінця травня 2022 року НБУ був змушений продавати близько 1 млрд дол з резервів щотижня для балансування міжбанку. Після корекції курсу на 25% до 36,6 грн за долар у середині липня ситуація стабілізувалася, а тижневі продажі валюти не перевищували пів мільярда.

Водночас наприкінці року продажі валюти з резервів знову зросли до 800 млн дол – 1 млрд дол на тиждень, і на такому ж рівні утримуються від початку року.

НБУ використовує продаж валюти з резервів зокрема для стримування тиску на валютному ринку, спричинений емісією гривні. Нагадаємо, що торік регулятор шляхом купівлі державних облігацій “надрукував” 400 млрд грн і став найбільшим джерелом фінансування бюджету. Також НБУ продає валюту для балансування ринку експортерів та імпортерів задля утримання фіксованого курсу.

Від початку 2023 року Нацбанк купив 25 млн доларів та продав 2,7 млрд доларів.

Торік обсяг купівлі валюти становив 3,27 млрд дол, а продажу – 26,38 млрд дол.