Category : Uncategorized

Про зернову ініціативу. Спільний координаційний центр (СКЦ) в Стамбулі оголосив про неможливість складання інспекційного плану на 1 червня через чергову безпідставну відмову російської делегації реєструвати вхідний флот до участі в ініціативі.

Про сталь. США звільнили українську сталь від 25% мита ще на один рік – відповідну прокламацію видав президент США Джозеф Байден за поданням міністра торгівлі США Джини Раймондо.

Про програму підтримки України. Євросоюз готує чотирирічну програму фінансової підтримки України, яка становитиме десятки мільярдів євро.

Про цукор. Кабмін з 5 червня до 15 вересня запроваджує обмеження на експорт цукру.

Про податки на зібрані на дрони кошти. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Кабмін розгляне зміни до постанови уряду для вирішення проблеми з претензіями Податкової до волонтерів, які збирають кошти на дрони.

Ексклюзиви ЕП

“Кожен перевізник захоче поставити рейс до Києва. Це буде піар”. Голова української авіакомпанії SkyUp

Як авіакомпанії вдалося евакуювати літаки, збільшити флот, закріпитися на європейському рику та чому всі авіаперевізники хотітимуть відкрити рейси до Києва.

Що змінилося з 1 червня в Україні: тарифи, пенсії та нові правила для водіїв

Протягом червня в Україні відбудеться чимало змін для населення. ЕП детально описує всі нововведення.

Кабмін з 5 червня до 15 вересня запроваджує обмеження на експорт цукру.

Відповідну постанову ухвалили на засіданні уряду 30 травня, повідомляє Мінекономіки.

У міністерстві пояснили, що українські експортери вже майже на 100% використали потенціал експорту цукру, які закладалися в прогнозний баланс на 2022/2023 маркетинговий рік.

Тому таке рішення ухвалили задля уникнення дефіциту цього продукту в літньо-осінній період.

За даними Митниці, на кінець минулого тижня було експортовано більше 350 тисяч тонн цукру та цукроміської продукції, що складає 95% від прогнозу експорту на 20221023 маркетинговий рік. З урахуванням цих темпів потенційний обсяг експорту вже використано майже на 100%.

Влітку в Україні зростає споживання цукру, тому, щоб уникнути виникнення дефіциту і росту цін на внутрішньому ринку в цей період, Тому Уряд тимчасово припиняє квотування експорту цієї продукції”, – заявили в міністерстві.

При цьому пропозиція внутрішнього ринку в 2022/2023 маркетинговому році з урахуванням виробництва в обсязі 1285 тис тонн цукру та перехідних залишків, за експертною оцінкою, становить 1776 тис тонн. Для забезпечення потреб внутрішнього споживання у 2022/2023 маркетинговому році прогнозується використати 1010 тис тонн. А експорт цукру в цей же період прогнозується на рівні 370 тисяч тонн.

Економічна правда

Міністерство оборони США уклало контракт із компанією SpaceX мільярдера Ілона Маска на придбання для України терміналів супутникового зв’язку Starlink та послуг для їхнього використання українськими військовими.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Bloomberg.

У заяві Пентагону зазначається, що супутниковий зв’язок є “життєво важливим елементом у загальній мережі зв’язку України, і Міністерство уклало контракт зі Starlink на надання послуг такого типу”.

“Однак із міркувань оперативної безпеки і через критичний характер цих систем ми не маємо додаткової інформації щодо конкретних можливостей, контрактів або партнерів, які ми могли б надати станом на зараз”, – ідеться в заяві Пентагону.

Оборонне відомство США наголосило, що продовжує працювати з низкою глобальних партнерів, щоб “забезпечити Україну стійкими супутниковими та комунікаційними можливостями, яких вона потребує”.

Як зазначає Bloomberg, термінали Starlink, імовірно, будуть придбані в межах Ініціативи сприяння безпеці України, яка передбачає забезпечення довгострокових безпекових потреб Києва.

Восени стало відомо, що компанія Ілона Маска SpaceX звернулася до Пентагону з проханням надалі забрати на себе фінансування роботи комплексів супутникового зв’язку Starlink в Україні, від яких дуже залежить зв’язок українських військових у зоні бойових дій. У Пентагоні тоді підтвердили, що обговорюють фінансування Starlink в Україні після звернення Маска.

Потім американський мільярдер відмовився від своїх слів і заявив, що продовжить фінансування Starlink в Україні. Та в Пентагоні вирішили знайти спосіб зберегти роботу Starlink або відповідний резервний варіант в Україні в осяжному майбутньому.

Європейська правда

США звільнили українську сталь від 25% мита ще на один рік – відповідну прокламацію видав президент США Джозеф Байден за поданням міністра торгівлі США Джини Раймондо.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

Президент США підтримав ініціативу Джини Раймондо і звільнив від мит також сталь з ЄС, яка виготовлена з української сировини, додали в міністерстві.

“Впродовж цього року ми пояснювали партнерам, що головний спосіб відновити українську металургію – це інтегрувати її у виробничі ланцюги в ЄС і США. Прокламація президента США – один з найбільш практичних способів посилити таку інтеграцію”, – заявила перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки України Юлія Свириденко.

“Україна також працює з ЄС над інтеграцією ринків сталі. Автономні торгові заходи ЄС, продовжені на рік 25 травня, передбачають звільнення української сталі від сплати антидемпінгових та захисних мит.

Крім того в рамках промислового діалогу Україна-ЄС започатковано окремий діалог щодо сталі, який включає виробників сталі”, – додали в Мінекономіки.

Виробництво сталі в Україні в першому кварталі 2023 року було на 66,22% меншим, ніж у першому кварталі 2022 року – 1,23 млн тонн проти 3,6 млн тонн відповідно, зазначили в міністерстві.

9 травня 2022 року США встановили річний безмитний режим для української сталі.

Економічна правда

30 найдорожчих футбольних команд світу коштують в середньому 2,17 млрд дол, очолює рейтинг мадридський “Реал”, вартість якого оцінюється в 6,07 мільярдів доларів (+19% порівняно з минулим роком).

Про це йдеться у рейтингу американського Forbes щодо оціночної вартості футбольних клубів за підсумками завершення сезону.

“Зростанню вартості сприяв не дохід, який збільшився лише на 2,5%, в середньому до $496 млн за команду, а вищі мультиплікатори (вартість компанії, поділена на дохід), які покупці платять за команди. Середній мультиплікатор для 20 найдорожчих команд цього року становить 5,9 порівняно з 4,8 рік тому.

Так, “Манчестер Юнайтед”, який посідає друге місце в нашому списку, незабаром може бути проданий приблизно за 6 мільярдів доларів, що в 7,7 разів перевищує його дохід”, – пише журнал.

Крім цього, “Парі Сен-Жермен”, швидше за все, незабаром отримає кошти від продажу міноритарного пакету акцій, який оцінить команду в понад 4 мільярди доларів, що приблизно в 5,7 разів перевищує її дохід.

При цьому дві команди зараз коштують щонайменше 6 мільярдів доларів. “Реал Мадрид” займає перше місце з оцінкою 6,07 млрд дол, що на 19% більше, ніж минулого року.

“Іспанська команда дійшла до п’яти з останніх дев’яти фіналів прибуткової Ліги чемпіонів, вигравши всі з них. “Реал Мадрид” також отримав майже 400 млн дол від Sixth Street and Legends в рамках 20-річної угоди, спрямованої на збільшення доходів стадіону “Сантьяго Бернабеу”, який перебуває на стадії масштабної реконструкції, що, як очікується, завершиться в наступному році”, – йдеться у рейтингу.

Оціночна вартість “Манчестер Юнайтед” зросла на 30% порівняно з минулим роком, до 6 мільярдів доларів. Торги за англійську команду звелися до конкуренції між Джимом Реткліффом і катарським шейхом Джассімом. Нинішні власники команди, сім’я Глейзерів, заплатили за “червоних дияволів” 1,5 мільярда доларів у 2005 році і можуть отримати чотирикратну суму, якщо угода буде укладена.

Зазначається, що відколи Forbes почав публікувати щорічні футбольні рейтинги у 2004 році (видання пропустило 2020 рік через Covid), “Реал Мадрид” та “Манчестер Юнайтед” – єдині дві команди, які щоразу потрапляли до п’ятірки найкращих. За цей час “Реал” посідав перше місце сім разів, а “Манчестер Юнайтед” – 11. У 2021 році рейтинг очолила “Барселона”, яка наразі йде третьою (5,51 млрд дол).

Найбільше додав у вартості “Ньюкасл Юнайтед” (22 місце), який тепер коштує 794 мільйони доларів, що на 51% більше, ніж торік.

“Купівля команди Державним інвестиційним фондом Саудівської Аравії в жовтні 2021 року за 378 мільйонів доларів “влила” в баланс команди 208 мільйонів доларів капіталу, і в цьому сезоні “сороки” вперше за 20 років кваліфікувалися до Ліги чемпіонів”, – пише Forbes.

Також у топ-5 – “Ліверпуль” (5,29 млрд дол) та “Манчестер Сіті” (4,99 млрд дол).

Економічна правда

Клінінгові компанії з орбіти російського бізнесмена Едуарда Апсіта, якого пов’язують з головним вагнерівцем Євгенієм Пригожиним, багато років поспіль прибирають українські стратегічні об’єкти.

Джерело: розслідування Слідство.Інфо

Деталі: Йдеться про такі стратегічні об’єкти, як “Укрзалізниця”, “Укрпошта”, “Укренерго”, аеропорт “Бориспіль” та нині окупований бердянський порт. Компанії Аспіта прибирають на них роками.

Наприклад, у дні обстрілу росіянами української критичної інфраструктури “Укренерго” проводить тендер на прибирання, зокрема, електричних підстанцій у різних областях України. Перемагає компанія ТОВ “Чистий Світ Технології”, яка входить в умовну групу компаній “Чисто”.

Ця компанія належить до орбіти російського бізнесмена білоруського походження Едуарда Апсіта. Він створив цілу клінінгову імперію з компаній в Росії, Білорусі та Україні.

В Україні компанії групи “Чисто” роками мали доступ до стратегічних об’єктів, як-от “Укрпошта”, “Укртранснафта”, аеропорт “Бориспіль”, “Укрзалізниця” тощо. Зараз, наприклад, вони працюють на підстанціях “Укренерго” та в “ПриватБанку” на прифронтових територіях.

Паралельно компанія групи “Чисто” працювала в окупованому Криму та прибирала казарми Чорноморського флоту Міноборони Росії. У Росії клінінгові компанії, пов’язані з сім’єю Апсіт, прибирали Кремль.

В Апсіта є російський та білоруський паспорти, а також у нього є зв’язок з власником “ПВК Вагнер” Євгенієм Пригожиним.

Колеги з ОССРП, з якими “Слідство.Інфо” працювало над цим розслідуванням, встановили зв’язок клінінгових компаній з орбіти Апсіта та Пригожина.

Журналісти встановили, що клінінгові компанії, пов’язані з Апсітом, були помічені у співпраці з компаніями Пригожина, роками прибирають у найбільших державних будівлях України.

Крім того, у 2017 році Федеральна антимонопольна служба Росії викрила картельну змову на аукціонах з обслуговування військових містечок. Змовились дві групи компаній: одна – пов’язана з Пригожиним, а інша – з людьми, які пов’язані з компаніями групи Апсіта. Сам бізнесмен заперечує знайомство, бізнес-стосунки та картельну змову з Пригожиним, однак відмовляється розголошувати інші дані щодо свого бізнесу.

Українська правда

Країни ОПЕК+ навряд чи поглиблять скорочення поставок на своїй зустрічі на рівні міністрів в неділю, незважаючи на падіння цін на нафту до 70 доларів за барель.

Про це пише Reuters із посиланням на 4 джерела з альянсу.

ОПЕК+, яка об’єднує Організацію країн-експортерів нафти і союзників на чолі з Росією, видобуває близько 40% світової нафти і постачає близько 60% експортного ринку нафти, а це означає, що її політичні рішення можуть мати значний вплив на ціни.

“Оскільки економічні перспективи погіршилися, кілька членів ОПЕК+ у квітні пообіцяли добровільно скоротити видобуток нафти, починаючи з травня і до кінця року.

Це було зроблено на додаток до узгодженого на початку жовтня скорочення видобутку на 2 млн барелів на добу порівняно з базовим рівнем видобутку, встановленим на серпень 2022 року. Це призвело до загального скорочення видобутку до 3,66 млн барелів на добу, або близько 4% світового споживання”, – пише агентство.

Останнім часом група скоротила видобуток більше, ніж заплановано, головним чином через обмеження потужностей у західноафриканських виробників – Нігерії та Анголі.

“На цей час нічого не змінилося, але, як завжди, в залежності від настрою декого, все може змінитися”, – сказало одне з джерел в ОПЕК+. Цю думку підтримали ще три джерела, які попросили не називати їхніх імен.

Два інших джерела сказали, що ще занадто рано говорити про результати зустрічі.

Нагадаємо:

Група ОПЕК заборонила кільком медіа-групам відвідувати свою виробничу зустріч у Відні цими вихідними. Цей крок ініціювала Саудівська Аравія, яка намагається підтримати ціни на нафту.

Економічна правда

Євросоюз готує чотирирічну програму фінансової підтримки України, яка становитиме десятки мільярдів євро.

Про це пише Financial Times з посиланням на європейських дипломатів та посадових осіб.

Цьогоріч макрофінансова підтримка України з боку ЄС становитиме 18 млрд євро.

За словами дипломатів та офіційних осіб ЄС, Єврокомісія розпочала роботу над пропозицією, яка допоможе задовольнити потреби країни не лише наступного, а й до 2027 року.

Якщо цей план схвалять всі країни-члени ЄС, що навряд чи досягнеться легко, гроші можуть бути використані для загальної бюджетної підтримки України. Зокрема, можливо буде розширено поточний пакет макрофінансової допомоги ЄС на суму 18 млрд євро.

Також кошти можуть бути спрямовані на першочергові невідкладні потреби України у відновленні. Цьогоріч вони оцінюються в 14 млрд дол.

Планування більш довготривалої допомоги України, яка може спричинити новий випуск боргових зобовʼязань комісією, зʼявився на тлі перегляду багаторічного бюджету ЄС, розрахованого на 2021-2027 роки.

Наразі Єврокомісія в процесі розробки пропозицій, але вони можуть бути готові вже цього місяця, можливо, до конференції з відновлення України, запланованої на 21-22 червня в Лондоні.

Споживчі ціни в єврозоні у травні зросли на 6,1% у травні у річному вимірі порівняно з 7% у квітні.

Про це пише Financial Times.

Інфляція в єврозоні впала більше, ніж очікували економісти, і досягла найнижчого рівня з моменту вторгнення Росії в Україну більше року тому.

Але в Європейському центральному банку заявив про необхідність подальшого підвищення процентних ставок, щоб приборкати постійний ціновий тиск.

Згідно з даними, опублікованими в четвер статистичним агентством ЄС Eurostat, річні споживчі ціни в 20 країнах єдиного валютного блоку у травні зросли на 6,1% у річному вимірі, що є зниженням з 7 відсотків у квітні. Це найнижчий рівень з лютого 2022 року і нижче 6,3 відсотка, прогнозованого економістами в опитуванні Reuters.

Президент ЄЦБ Крістін Лагард у своїй промові невдовзі після оприлюднення даних заявила, що інфляція все ще “занадто висока” і потрібне подальше підвищення процентних ставок, щоб знизити її до цільового показника у 2%.

“Ті, хто встановлює процентні ставки в єврозоні, особливо зосереджені на базовій інфляції, яка не враховує ціни на енергоносії та продукти харчування. Цей показник знизився з 5,6% у квітні до 5,3% у травні, що виявилося більше, ніж очікувалося, але навряд чи переконає політиків припинити підвищення ставок на наступному засіданні 15 червня”, – пише FT.

Ринки суверенних облігацій єврозони впали, а євро виріс по відношенню до долара, оскільки інвестори вважали, що інфляція падає недостатньо швидко для того, щоб ЄЦБ припинив підвищувати ставки. Дохідність дворічних облігацій Німеччини, чутливих до зміни ставок, зросла на 4,8 базисних пункти до 2,76%, а євро подорожчав на 0,25% до 1,072 долара.

Економісти зазначають, що падіння базової інфляції значною мірою пояснюється впливом запровадження в Німеччині субсидованого проїзного квитка на громадський транспорт вартістю 49 євро на місяць у травні, що стримувало зростання цін на транспортні послуги.

Економічна правда

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Кабмін розгляне зміни до постанови уряду для вирішення проблеми з претензіями Податкової до волонтерів, які збирають кошти на дрони.

Про це він написав у Facebook, коментуючи звинувачення щодо наявної схеми оподаткування волонтерської допомоги ЗСУ.

“Широкого резонансу набула новина про ситуацію з волонтерами, про яку написала Любов Шипович і звинуваченнями у мій адрес, які наразі активно ширяться мережею.

Хочу запевнити, що жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно. Це діюча норма Податкового кодексу. Тут не може бути жодних інших тлумачень. Наголошую, ті волонтери, хто офіційно ведуть свою діяльність для допомоги армії – не сплачує ЖОДНИХ податків!”, – заявив міністр.

Раніше співзасновниця громадської організації Razom for Ukraine і засновниця благодійного фонду Dignitas Любов Шипович написала у Facebook про законодавчу норму, яка дозволяє стягувати податки із волонтерської допомоги для ЗСУ.

“Навіть зареєстровані в усіх реєстрах волонтери, які збирають всі чеки за покупки, мають запити і акти від військових, зобов’язані сплачувати податки із волонтерських зборів, якщо за ці кошти вони придбали щось таке, що не вказано в постанові 112 за 2016 рік.

Ви вже здогадались, що в цій постанові немає ні дронів, ні антидронових рушниць, ні пультів, ні окулярів, ні старлінків і ще десятків технологічних товарів”, – написала Шипович.

Зокрема, вона розповіла про випадок зі збором на FPV-дрони, які не вказані у постанові КМУ №112. За її словами, коли було зібрано 20 млн грн, “банк тут же поспішив дізнатись, на що будуть витрати, а податкова запевнила, що чекають сплату податків”.

“На початку травня, не дочекавшись жодного документу від урядовців, юристи Rasons Legal на наше прохання написали проєкт постанови, доповнивши її словами, що збір на будь-який товар, який передається військовим на їх запит і передача підтверджується актом прийому-передачі військовим, не оподатковується, і діє ця постанова з 24 лютого 2022 року.

МінСоц відправив цей проект постанови на узгодження в інші міністерства. Не пройшло й місяця і відповіді прийшли від усіх міністерств. І тут сюрприз – МінФін вважає, що державний бюджет дуже сильно постраждає, якщо з волонтерів не брати податки. А представники МінФіну вирішили типу пожартувати “А якщо військові собі пеньюари попросять?”, – додала Шипович.

Водночас Марченко відповів, що фразу про “пеньюари” “та будь-які інші фрази, які можуть когось образити чи знецінити”, він не говорив.

Міністр додав, що провів зустріч із Шипович, “де обговорили існуючі проблеми та як їх можна вирішити”.

Марченко також заявив, що 2 червня на уряді розглянуть питання щодо включення дронів в постанову КМУ №112.

Крім цього, за його словами, з боку уряду буде визначений уповноважений представник, “який буде забезпечувати як постійну комунікацію так і вирішення проблемних питань які постійно виникають у волонтерському середовищі”.

Економічна правда